Europe cannot be a green island in a dirty world. We live on an interconnected planet and if the European Green Deal is to succeed, the EU must be a “driving force” in developing sustainable economic systems and societal wellbeing both at home and across the globe.
Join the discussion at the Polish launch of “The International System Change Compass – The Global Implications of Achieving the European Green Deal”, which lays out a roadmap for the systems change needed for a globally just & sustainable in Europe and across the world. The report provides key principles and policy recommendations for Europe to build new resilient relationships with global partners for a net-zero and green transition.
Online and in-person:
20 January 2023 15:00-17:00 CET
Stefan Batory Foundation
ul. Sapieżyńska 10a
00-215 Warsaw
Report Presenters:
Keynote speaker: Marcin Korolec (Director of the Institute of Green Economy former Polish Minister of Environment).
Reaction panel:
Host and moderator: Edwin Bendyk, Chair of the Board, Stefan Batory Foundation.
Livestreams:
English: https://www.youtube.com/live/wdp6zAFD5SE?feature=share
Polish: https://www.facebook.com/events/583859506903023
“The International System Change Compass: The Global Implications of Achieving the European Green Deal” report is co-authored by SYSTEMIQ, The Club of Rome, and the Open Society European Policy Institute. It was collaboratively written by Matthias Ballweg, Donald Blondin, Sandrine Dixson-Declève, Heather Grabbe, Bertram Kloss, Julia Okatz, Janez Potočnik, Maria Jose Rodezno Ayestas, Anna Schwarzmann, Frauke Thies, Isabella Wedl, and Laura van der Zande. It builds on the analysis first presented in the System Change Compass from 2020 co-written by The Club of Rome and SYSTEMIQ.
Декларації солідарності з Україною й українським народом, що плинуть з усього світу, не залишилися лише словами. До України надсилають військову і гуманітарну допомогу, на агресора — Росію — накладають санкції. У Польщі вже в момент атаки розпочалася безпрецедентна мобілізація громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування, публічних інституцій, підприємців, тисяч польок і поляків, щоб забезпечити якнайкращі умови перебування мешканцям України, змушеним через війну покинути свою країну. Триває збір коштів і речей, уряд і президент долучаються до дипломатичної акції, метою якої є отримання якнайбільшої закордонної допомоги для України, а також творення міжнародної коаліції, щоб затримати російську агресію.
Безпосередньою жертвою російського нападу є Україна й українське суспільство, однак ця війна своїми наслідками сягає цілої Європи і світу. Підважено повоєнну систему міжнародної безпеки. Нинішня агресія підтвердила, що безправна анексія Криму у 2014 році не була прецедентом, а актом свідомого відкинення з боку Росії міжнародного ладу і принципів міжнародного права.
Сьогодні найнагальнішим питанням є зупинення Росії і завершення воєнних дій, запевнення безпеки для населення, збереження суверенності й територіальної цілісності України. Проте нагальність цих завдань не може заступати викликів, які з повною силою виявила ця криза. Наприклад, Європейський Зелений Лад й енергетична трансформація, що полягає на відході від викопних енергоносіїв, потрібні не тільки з кліматичних міркувань — вони стали необхідною умовою побудови нової архітектури стратегічної безпеки.
Жодна держава не зможе здійснити цю зміну сама. Потрібна співпраця в рамках спільноти, опертої на спільному розумінні цінностей та спільному інтересі. Такою спільнотою є Європейський Союз, простір безпеки і добробуту, об’єднаний визнанням правил ліберальної демократії та верховенства права. Українці, здійснюючи європейський і євроатлантичний вибір, нагадали: Європейський Союз — це не вигадана, а конкретна структура, яка гарантує ліпше майбутнє і вартує найбільших жертв. НАТО — це реальний союз, що гарантує безпеку, а не пацієнт у стані смерті мозку.
Криза, викликана агресією Росії, відкриває новий етап історії. Дотеперішні стратегії розвитку політики, економіки і суспільства вимагають ревізії, опертої на повазі до міжнародного права, конституційного ладу та європейської системи цінностей. Це завдання для всіх — для влади й опозиції, місцевого самоврядування та організацій громадянського суспільства.
Масштаб викликів, як нинішніх, пов’язаних з негайною реакцією на війну та її наслідки, так і довготермінових, вимагає участі всіх громадянських і політичних середовищ, повної мобілізації суспільної енергії та співпраці понад логікою винищувальної політичної поляризації. Єдність в різнорідності служить джерелом сили українського суспільства у час смертельної загрози для його суверенного існування. Мусимо скористати з цього уроку, якщо хочемо виграти не тільки війну, але також майбутнє.
Цей виклик стосується і таких організацій, як Фонд Баторія. Місія Фонду полягає у підтримці відкритого громадянського суспільства, розвитку самоврядування, дій задля розвитку ліберальної демократії, поваги до верховенства права і прав людини, європейської інтеграції, дружніх стосунків із суспільствами, що хочуть творити простір європейських цінностей. Нинішня криза підтвердила слушність та актуальність цієї місії.
Едвін Бендик, голова Фонду ім. Стефана Баторія
Анджей Рихард, голова Ради Фонду ім. Стефана Баторія
