Декларації солідарності з Україною й українським народом, що плинуть з усього світу, не залишилися лише словами. До України надсилають військову і гуманітарну допомогу, на агресора — Росію — накладають санкції. У Польщі вже в момент атаки розпочалася безпрецедентна мобілізація громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування, публічних інституцій, підприємців, тисяч польок і поляків, щоб забезпечити якнайкращі умови перебування мешканцям України, змушеним через війну покинути свою країну. Триває збір коштів і речей, уряд і президент долучаються до дипломатичної акції, метою якої є отримання якнайбільшої закордонної допомоги для України, а також творення міжнародної коаліції, щоб затримати російську агресію.
Безпосередньою жертвою російського нападу є Україна й українське суспільство, однак ця війна своїми наслідками сягає цілої Європи і світу. Підважено повоєнну систему міжнародної безпеки. Нинішня агресія підтвердила, що безправна анексія Криму у 2014 році не була прецедентом, а актом свідомого відкинення з боку Росії міжнародного ладу і принципів міжнародного права.
Сьогодні найнагальнішим питанням є зупинення Росії і завершення воєнних дій, запевнення безпеки для населення, збереження суверенності й територіальної цілісності України. Проте нагальність цих завдань не може заступати викликів, які з повною силою виявила ця криза. Наприклад, Європейський Зелений Лад й енергетична трансформація, що полягає на відході від викопних енергоносіїв, потрібні не тільки з кліматичних міркувань — вони стали необхідною умовою побудови нової архітектури стратегічної безпеки.
Жодна держава не зможе здійснити цю зміну сама. Потрібна співпраця в рамках спільноти, опертої на спільному розумінні цінностей та спільному інтересі. Такою спільнотою є Європейський Союз, простір безпеки і добробуту, об’єднаний визнанням правил ліберальної демократії та верховенства права. Українці, здійснюючи європейський і євроатлантичний вибір, нагадали: Європейський Союз — це не вигадана, а конкретна структура, яка гарантує ліпше майбутнє і вартує найбільших жертв. НАТО — це реальний союз, що гарантує безпеку, а не пацієнт у стані смерті мозку.
Криза, викликана агресією Росії, відкриває новий етап історії. Дотеперішні стратегії розвитку політики, економіки і суспільства вимагають ревізії, опертої на повазі до міжнародного права, конституційного ладу та європейської системи цінностей. Це завдання для всіх — для влади й опозиції, місцевого самоврядування та організацій громадянського суспільства.
Масштаб викликів, як нинішніх, пов’язаних з негайною реакцією на війну та її наслідки, так і довготермінових, вимагає участі всіх громадянських і політичних середовищ, повної мобілізації суспільної енергії та співпраці понад логікою винищувальної політичної поляризації. Єдність в різнорідності служить джерелом сили українського суспільства у час смертельної загрози для його суверенного існування. Мусимо скористати з цього уроку, якщо хочемо виграти не тільки війну, але також майбутнє.
Цей виклик стосується і таких організацій, як Фонд Баторія. Місія Фонду полягає у підтримці відкритого громадянського суспільства, розвитку самоврядування, дій задля розвитку ліберальної демократії, поваги до верховенства права і прав людини, європейської інтеграції, дружніх стосунків із суспільствами, що хочуть творити простір європейських цінностей. Нинішня криза підтвердила слушність та актуальність цієї місії.
Едвін Бендик, голова Фонду ім. Стефана Баторія
Анджей Рихард, голова Ради Фонду ім. Стефана Баторія
