EN
FUNDACJA BATOREGOBATORY FOUNDATION
FUNDACJA BATOREGOBATORY FOUNDATION
PL

Polityka zagraniczna i europejska Polski pod rządami Zjednoczonej Prawicy stanowi przeciwieństwo stosunku społeczeństwa do Unii Europejskiej. Od lat dziewięćdziesiątych w kolejnych badaniach Polki i Polacy nieustannie demonstrują powszechne poparcie dla idei członkostwa w UE. Od 2015 roku rządząca formacja pogrąża jednak państwo w narastającym, wielowymiarowym konflikcie z unijnymi instytucjami, w efekcie tracąc korzyści płynące z członkostwa oraz wpływ na wspólnotową politykę Europy. Ta rozbieżność między polskim społeczeństwem a państwem PiS jest doskonale znana i opisana. Dwie okoliczności wskazują jednak na zaostrzenie tej sprzeczności do poziomu, który być może zapowiada przełom.

Po pierwsze, agresja Rosji na Ukrainę niemal zgasiła tlące się nastroje antyunijne. Prawie wszyscy dostrzegają, że obecność w strukturach zachodnich – w NATO i Unii Europejskiej – to czynnik znacząco poprawiający bezpieczeństwo naszego kraju. Po drugie – jak wynika z publikowanej przez nas analizy dr hab. Joanny Koniecznej-Sałamatin – polskie społeczeństwo okazuje się odporne na próby polaryzacji wywołanej unijną polityką klimatyczno-energetyczną. Obwinianie Unii Europejskiej o wysokie ceny energii okazuje się mało skuteczne, w każdym razie w perspektywie mobilizacji nastrojów antyunijnych. Zdaje się być raczej elementem rządowej komunikacji przeznaczonej na użytek wewnętrzny i próbą opanowania negatywnych emocji społecznych wywołanych rosnącymi kosztami życia.

Kryzys wywołany agresją Rosji na Ukrainę oraz strategiczne położenie i zaangażowanie Polski w pomoc Ukrainie przywróciły znaczenie naszemu państwu w polityce międzynarodowej i europejskiej. Jednocześnie jednak konflikt z instytucjami Unii Europejskiej, którego głównym powodem są kwestie praworządności ogranicza możliwość efektywnego kształtowania decyzji podejmowanych przez Unię Europejską. Ponadto, konflikt ten już od roku nie pozwala pogrążającemu się w kryzysie gospodarczym państwu polskiemu sięgnąć po środki z KPO, obciążając nas natomiast rosnącymi z każdym dniem karami finansowymi.

Jak interpretować tę sytuację? Czy polska polityka zagraniczna i europejska są zakładnikami polityki krajowej i walki frakcyjnej wewnątrz Zjednoczonej Prawicy? Czy może jest wyrazem konsekwentnego stanowiska obozu władzy? Niezależnie od odpowiedzi powstaje pytanie, czy  istnieje szansa na wyrwanie się z impasu w relacjach z instytucjami UE?

Udział w dyskusji potwierdzili do tej pory: Zuzanna Dąbrowska („Rzeczpospolita”), Leszek Koczanowicz (Uniwersytet SWPS), Paweł Musiałek (Klub Jagielloński), Stefan Sękowski (Nowa Konfederacja), Michał Sutowski („Krytyka polityczna”), Michał Szułdrzyński („Rzeczpospolita”) Adam Traczyk (More in Common), Łukasz Warzecha („Do Rzeczy”), Dominika Wielowieyska („Gazeta Wyborcza”)

Prowadzenie: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)

Transmisja na żywo będzie tłumaczona na polski język migowy i dostępna na profilach Fundacji Batorego na Facebooku oraz YouTube.

Zapraszamy do dyskusji!

dyskusja z udziałem Yuriya Bileya (artysta wizualny i kurator), Jarosława Hrycaka (Ukraiński Uniwersytet Katolicki we Lwowie), Switłany Ołeszko (reżyserka teatralna) oraz Włady Rałko (artystka, laureatka nagrody Women In Arts)

Wspólnie z naszymi gośćmi oraz gronem polskich intelektualistów, ekspertów i ludzi kultury rozmawialiśmy o przyszłości ukraińskiej kultury po wojnie. Wojnie, która zmieniła wszystko – bezkompromisowość konfrontacji ze śmiercią zawiesiła fałszywą równość prawdy i kłamstwa, ujawniła znaczenie odwagi oraz przyspieszyła proces wielkiej społecznej przemiany. Poprzez swą odwagę Ukraińcy pokazali, że są wolnymi ludźmi. Stawką tej przemiany jest przyszłość, bo przyszłość otwiera się tylko przed wolnymi. Czy kluczem zarówno do zrozumienia wojennej przemiany, jak i przyszłości, jest kultura? W jaki więc sposób kultura w Ukrainie, ludzie sztuki, intelektualiści, mówią i myślą o świecie oraz przyszłości?

Rozmowa była kontynuacją w innej formule i poszerzeniem debaty „Ukraina mówi: #8 Na gruzach imperium”, którą Fundacja Batorego zorganizowała 27 maja 2023 w ramach Forum Przyszłości Kultury.

Udział wzięli:

Magdalena M. Baran (Liberté!), Yuriy Biley (artysta wizualny i kurator), Martyna Bogaczyk (Fundacja Edukacja dla Demokracji), Paweł Brożyński (kurator, historyk sztuki), Agnieszka Bryc (Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu), Izabella Chruślińska (pisarka, tłumaczka), Benjamin Cope (Fundacja „Nasz Wybór”), Marta Czyż (kuratorka, krytyczka), Krzysztof Czyżewski (dyrektor Ośrodka „Pogranicze – sztuk, kultur, narodów” w Sejnach), Aleksandra Hnatiuk (Studium Europy Wschodniej Uniwersytetu Warszawskiego), Jarosław Hrycak (Ukraiński Uniwersytet Katolicki we Lwowie), Myroslawa Keryk (prezeska Zarządu Fundacji „Nasz Wybór”), Wojciech Konończuk (dyrektor Ośrodka Studiów Wschodnich), Agnieszka Lichnerowicz (Radio TOK FM), Anna Łazar (kuratorka, publicystka), Piotr Łukasiewicz (Polityka Insight), Andrzej Mencwel (profesor nauk humanistycznych), Teresa Oleszczuk (graficzka), Switłana Ołeszko (reżyserka teatralna), Paweł Pieniążek (dziennikarz i reporter), Adam Pomorski (socjolog, historyk idei), Katarzyna Przyborska (Krytyka Polityczna), Marek Radziwon (prezes polskiego PEN Clubu), Włada Ralko (artystka, laureatka nagrody Women In Arts), Dariusz Stola (Instytut Studiów Politycznych PAN), Tomasz Stryjek (Instytut Studiów Politycznych PAN), Bogna Świątkowska (prezeska Fundacji Bęc Zmiana), Waldemar Tatarczuk (dyrektor Galerii Labirynt w Lublinie), Ludwika Włodek (Studium Europy Wschodniej UW), Paweł Wodziński (reżyser teatralny)

Prowadzenie: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)

— Далі українською —

W dniach 7-8 lipca we Lwowie odbyło się XIV Forum Polska-Ukraina, które tradycyjnie od wielu lat współorganizujemy z Międzynarodową Fundacją „Odrodzenie”.

Format Forum ma służyć rozwojowi dialogu między społeczeństwami obywatelskimi obu krajów i wzmacnianiu relacji dwustronnych. Stosunki te nabrały nowej dynamiki po lutym 2022 r., kiedy byliśmy świadkami bezprecedensowej solidarności i poparcia polskiego społeczeństwa dla Ukraińców broniących swojej wolności przed agresją Moskwy.

Tragicznym tłem XIV Forum był zbrodniczy atak rakietowy wojsk Federacji Rosyjskiej na budynki mieszkalne we Lwowie w nocy z 5 na 6 lipca, bezpośrednio przed przyjazdem delegacji polskiej. Nie zmieniło to jednak planów polskich przedstawicieli i przedstawicielek społeczeństwa obywatelskiego – żaden z ponad 20 uczestników nie zrezygnował z wyjazdu.

Jesteśmy tutaj, aby pokazać naszą solidarność ze wszystkimi Ukraińcami. Nie pozwolimy, aby Moskwa nas terroryzowała i zmuszała do zmiany planów rozwijania współpracy między naszymi społeczeństwami – powiedział Edwin Bendyk, prezes Fundacji im. Stefana Batorego.

Uczestnikami Forum byli działacze społeczni, wolontariusze, naukowcy, analitycy, dziennikarze, obrońcy praw człowieka, byli urzędnicy (ministrowie i ambasadorzy) obu krajów oraz przedstawiciele stowarzyszeń biznesowych. Zakres tematyczny dyskusji świadczył o bogatej treści ukraińsko-polskiej współpracy: od ruchów ochotniczych wspierających armię ukraińską i przymusowych migrantów po udział Polski w powojennej odbudowie Ukrainy, współpracę w zbliżeniu do członkostwa Ukrainy w UE i NATO. We wszystkich tematach Forum uczestnicy zwracali uwagę zarówno na problemy i wyzwania, jak i szanse.

W wyniku tragicznych okoliczności wielkiej wojny i napływu ukraińskich uchodźców do Polski doszło do wymuszonego „wielkiego spotkania” społeczeństw ukraińskiego i polskiego. Dzięki temu społeczeństwa mogły się poznać – takimi, jakie są naprawdę, a nie w optyce wzajemnych stereotypów. A to stwarza pozytywne podstawy dla dalszych relacji – powiedział Oleksandr Suszko, dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”.

Uczestnicy Forum zwrócili uwagę na daleko idące społeczne, gospodarcze i kulturowe konsekwencje ukraińskiej migracji do Polski. Stwarza ona wiele nowych wyzwań, którym nie mogą sprostać same tylko państwa ukraińskie i polskie – dlatego wiodącą rolę w poszukiwaniu rozwiązań musi odegrać społeczeństwo obywatelskie i samorząd lokalny.

Rola społeczeństwa obywatelskiego i interakcje z państwem stanowiły główną oś dyskusji. Uczestnicy Forum rozmawiali także o wyzwaniach dla utrwalania demokracji – na Ukrainie w kontekście wojny, w Polsce w kontekście zbliżających się jesiennych wyborów.

Omówili także wspólne wyzwania w zakresie bezpieczeństwa, oczekiwania wobec wileńskiego szczytu NATO, perspektywy negocjacji w sprawie przystąpienia Ukrainy do UE oraz praktyczne wyzwania związane z powojenną odnową Ukrainy. Pomimo pewnych napięć, które czasami powodują taktyczne kryzysy w stosunkach dwustronnych, strategicznie Polska jest najbliższym sojusznikiem Ukrainy. Przejawia się to zarówno na poziomie państwowym, jak i zwłaszcza pozapaństwowym, w szczególności w perspektywie polskiego biznesu, którego różne segmenty coraz częściej postrzegają Ukrainę nie tylko jako konkurenta, ale jako interesującego partnera.

Po zakończeniu dyskusji pierwszego dnia Forum jego uczestnicy odwiedzili Pole Marsowe – cmentarz wojskowy we Lwowie – gdzie z udziałem mera Lwowa Andrija Sadowego oddali hołd poległym w trwającej wojnie rosyjsko-ukraińskiej, a także uczcili minutą ciszy pamięć ofiar Rzezi Wołyńskiej.

Uczestnicy spotkania zauważyli, że tragiczny kontekst współczesności stwarza warunki do wzajemnego zrozumienia i pojednania w obszarze złożonej historii stosunków między dwoma narodami, które coraz lepiej rozumieją swoje wspólne interesy dziś i w przyszłości.

W obradach XIV Forum Polska-Ukraina udział wzięli:

Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego), Nazar Bobytsky (ekspert ds. polityki handlowej UE, „KREAB” Consulting), Martyna Bogaczyk (Fundacja Edukacja dla Demokracji), Michał Boni (Uniwersytet SWPS), Agnieszka Bryc (Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu), Izabella Chruślińska (pisarka, dwumiesięcznik Przegląd Polityczny), Oksana Daszczakivska (Międzynarodowa Fundacja „Odrodzenie”), Andrij Deszczyca (b. ambasador Ukrainy w Polsce), Taras Dobko (rektor Ukraińskiego Uniwersytetu Katolickiego we Lwowie), Maciej Duszczyk (Wydział Nauk Politycznych i Stosunków Międzynarodowych Uniwersytetu Warszawskiego), Serhij Gerasymczuk (dyrektor wykonawczy  Rady Polityki Zagranicznej „PRIZM”), Jewhen Hlibowytsky (Pro.mova think tank), Jarosław Hrycak (Ukraiński Uniwersytet Katolicki we Lwowie), Krzysztof Izdebski (forumIdei Fundacji im. Stefana Batorego), Oksana Jurynets (ANTS Sieć Ochrony Interesów Narodowych, była posłanka Rady Najwyższej Ukrainy), Myrosława Keryk (prezeska Zarządu Fundacji „Nasz Wybór”), Pawło Klimkin (b. minister spraw zagranicznych Ukrainy, ekspert Instytutu dla Przyszłości), Mykoła Kniazyckij (poseł Rady Najwyższej Ukrainy, współprzewodniczący Parlamentarnej Grupy ds. Relacji z Rzeczpospolitą Polska), Joanna Konieczna-Sałamatin (Wydział Socjologii Uniwersytet Warszawskiego), Oksana Kolyada (koalicja organizacji działających na rzecz weteranów „Коаліція ветеранських просторів”), Marcin Korolec (dyrektor Instytutu Zielonej Gospodarki), Agnieszka Kosowicz (Polskie Forum Migracyjne), Piotr Kosiewski (forumIdei Fundacji Batorego), Iryna Kosse (Instytut Badań Ekonomicznych i Doradztwa Politycznego), Jarosław Kuisz (Kultura Liberalna), Olga Kwaszuk (Międzynarodowa Fundacja „Odrodzenie”), Agnieszka Lichnerowicz (Radio TOK FM), Myrosław Marynowycz (prorektor Ukraińskiego Uniwersytety Katolickiego we Lwowie),  Roman Nakoneczny (Międzynarodowa Fundacja „Odrodzenie”), Ivan Naumenko (Fundacja „Wróć Żywy”), Jurij Opoka (Centrum Analityczne Badań nad Komunikacją „Networks” we Lwowie), Jurij Panczenko („Europejska prawda”), Olena Pawlyuk (kierownik biura integracji europejskiej w Radzie Miejskiej Lwowa), Swiatoslaw Pawlyuk (Stowarzyszenie Energooszczędnych Miast Ukrainy), Inna Pidluska (Międzynarodowa Fundacja „Odrodzenie”), Melania Podolyak (Fundacja Charytatywna Serhija Prytuły), Bohdan Prakh (b. rektor Katolickiego Uniwersytetu we Lwowie), Serhij Prytuła (założyciel Fundacji Charytatywnej Serhija Prytuły), Filip Rudnik (Ośrodek Studiów Wschodnich), Tomasz Stryjek (Instytut Studiów Politycznych PAN), Dmytro Szerengowsky (prorektor Ukraińskiego Uniwersytetu Katolickiego we Lwowie), Iryna Suszko (dyrektorka wykonawcza think thanku „Europa bez granic”), Dmytro Szulga (Międzynarodowa Fundacja „Odrodzenie”), Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”), Kostiantyn Tatarkin (koalicja organizacji działających na rzecz weteranów „Коаліція ветеранських просторів”), Antoni Wierzejski (forumIdei Fundacji Batorego), Roksolana Voronovska (przewodnicząca Fundacji Ukraińskiego Uniwersytetu Katolickiego w Polsce), Hlib Vyszlinsky (kierownik think tanku Centrum Strategii Gospodarczej), Marek Ziółkowski (b. ambasador Polski w Ukrainie), Maciej Zaniewicz (Forum Energii)

PROGRAM

7 lipca (piątek)

Słowo powitania od organizatorów: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”), Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)

Sesja 1. Rola społeczeństwa obywatelskiego w budowaniu odporności i wygrywaniu wojny

Wprowadzenia:

Ukraina: Serhij Prytuła (założyciel Fundacji Charytatywnej Serhija Prytuły), Oksana Kolyada (koalicja organizacji działających na rzecz weteranów „Коаліція ветеранських просторів”)

Polska: Joanna Konieczna-Sałamatin (Wydział Socjologii Uniwersytet Warszawskiego), Agnieszka Kosowicz (Polskie Forum Migracyjne)

Moderacja: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)

 

Sesja 2: Rola społeczeństwa obywatelskiego w odbudowie Ukrainy

Wprowadzenia:

Ukraina: Hlib Vyszlinsky (kierownik think tanku Centrum Strategii Gospodarczej), Swiatoslaw Pawlyuk (Stowarzyszenie Energooszczędnych Miast Ukrainy)

Polska: Maciej Duszczyk (Wydział Nauk Politycznych i Stosunków Międzynarodowych Uniwersytetu Warszawskiego), Marcin Korolec (dyrektor Instytutu Zielonej Gospodarki)

Moderacja: Krzysztof Izdebski (forumIdei Fundacji im. Stefana Batorego)

 

  1. dzień wielkiej wojny: złożenie zniczy na Polu Marsowym

 

8 lipca (sobota)

Sesja 3: Integracja Ukrainy z UE i NATO

Wprowadzenia:

Ukraina: Nazar Bobytsky (ekspert ds. polityki handlowej UE, „KREAB” Consulting), Pawło Klimkin (b. minister spraw zagranicznych Ukrainy, ekspert Instytutu dla Przyszłości)

Polska: Michał Boni (Uniwersytet SWPS), Marek Ziółkowski (b. ambasador Polski w Ukrainie)

Moderacja: Serhij Gerasymczuk (dyrektor wykonawczy  Rady Polityki Zagranicznej „PRIZM”)

 

Sesja 4: Relacje polsko-ukraińskie: strategiczne partnerstwo z taktycznymi kryzysami?

Wprowadzenia:

Ukraina: Mykoła Kniazyckij (poseł Rady Najwyższej Ukrainy, współprzewodniczący Parlamentarnej Grupy ds. Relacji z Rzeczpospolitą Polska), Andrij Deszczyca (b. ambasador Ukrainy w Polsce)

Polska: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego), Agnieszka Bryc (Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu)

Moderacja: Jarosław Kuisz (Kultura Liberalna)

 

……………………………………………………………………………………….

7-8 липня у Львові відбувся 14-й польсько-український форум, співорганізаторами якого вже багато років є Фундація імені Стефана Баторія та Міжнародний фонд «Відродження».

Формат Форуму покликаний сприяти діалогу громадянських суспільств обох країн та зміцнювати двосторонні відносини. Польсько-українські відносини набули нової динаміки після лютого 2022 року, коли ми стали свідками безпрецедентної солідарності та підтримки польським суспільством українців, які  захищають свою свободу від агресії Москви.

Трагічним підґрунтям 14-го Форуму став злочинний ракетний обстріл військами Російської Федерації житлових будинків Львова в ніч з 5 на 6 липня, безпосередньо перед прибуттям польської делегації. Проте, це не змінило планів  представників громадянського суспільства Польщі – жоден із понад 20 учасників не відмовився від поїздки.

“Ми тут, щоб показати свою солідарність з усіма українцями. Ми не дозволимо Москві тероризувати нас і змусити змінювати наші плани щодо розвитку співпраці між нашими суспільствами.” – заявив Едвін Бендик, Голова правління Фундації імені Стефана Баторія.

Учасниками Форуму стали громадські активісти, волонтери, науковці, аналітики, журналісти, правозахисники, колишні посадовці (міністри та посли) обох країн та представники бізнес-асоціацій. Тематичний розмах дискусії засвідчив багатий зміст українсько-польської співпраці: від волонтерських рухів на підтримку української армії та вимушених переселенців до участі Польщі у післявоєнній відбудові України, співпраці у наближенні України до членства в ЄС та НАТО. В усіх темах Форуму учасники звертали увагу як на проблеми та виклики, так і на можливості.

«Внаслідок трагічних обставин широкомасштабної війни і напливу українських біженців до Польщі – відбулася вимушена «велика зустріч» українського і польського суспільств. Вона дала змогу взаємно познайомитися суспільствам – таким, які вони є насправді, а не через стереотипні уявлення. І це дає позитивний фундамент для подальшої суспільної взаємодії» – зазначив Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».

Учасники Форуму відзначали далекосяжні соціальні та інші наслідки української міграції у Польщу. Вони породжують масу викликів, які не можуть вирішити тільки українська і польська держави – відтак, у пошуку рішень провідною є роль громадянського суспільства та місцевого самоврядування.

Роль громадянського суспільства, взаємодія з державою були наскрізною лінією дискусій. Також учасники Форуму говорили про виклики для сталої демократії – в Україні у контексті війни, у Польщі у контексті майбутніх виборів восени цього року.

Також обговорювали спільні безпекові виклики, очікування від Вільнюського саміту НАТО, перспективи переговорів про вступ України до ЄС, практичні виклики відновлення України. Попри окремі точки напруженості, які часом викликають тактичні кризи у двосторонніх відносинах, стратегічно Польща є найближчим союзником України. Це проявляється і на державному, і особливо на недержавному рівні, зокрема – польського бізнесу, різні сегменти якого дедалі більше розглядають Україну не так як і не лише як конкурента, а як цікавого партнера.

Учасники Форуму відвідали Марсове поле – військовий цвинтар у Львові, де за участі мера Львова Андрія Садового віддали шану полеглим у сучасній російсько-українській війні. Також під час Форуму учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв Волинської трагедії.

Учасники відзначали, що трагічний контекст сьогодення створює передумови для якісного порозуміння та примирення щодо складної історії відносин двох народів, які дедалі більше розуміють спільність інтересів сьогодні і у майбутньому.

У 14-му польсько-українському форумі взяли участь:

Едвін Бендик (Голова правління Фундації Стефана Баторія), Назар Бобицький (експерт з торговельної політики ЄС, «KREAB» Consulting), Мартина Богачик (Фонд «Освіта для демократії»), Міхал Боні (Університет SWPS), Агнешка Бриц (Університет Миколи Коперника в Торуні), Ізабелла Хруслінська (письменниця, двомісячник Przegląd Polityczny), Оксана Дащаківська (Міжнародний фонд «Відродження»), Андрій Дещиця (колишній посол України в Польщі), Тарас Добко (ректор Українського католицького університету у Львові), Мацей Дущик (Факультет політичних наук і міжнародних відносин Варшавського університету), Сергій Герасимчук (виконавчий директор Ради зовнішньої політики «PRIZM»), Євген Глібовицький (аналітичний центр Pro.mova), Ярослав Грицак (Український Католицький Університет у Львові), Кшиштоф Іздебський (форумІдея Фундації Стефана Баторія), Оксана Юринець (Мережа захисту національних інтересів АНТС, екс-депутат Верховної Ради України), Мирослава Керик (Фундація “Український дім”), Павло Клімкін (ексміністр закордонних справ України, експерт Інституту майбутнього), Микола Княжицький (депутат Верховної Ради України, співголова парламентської групи зі зв’язків з Республікою Польща), Йоанна Конєчна–Саламатін (факультет соціології, Варшавський університет), Оксана Коляда («Коаліція ветеранських просторів»), Марцін Королець (директор Інституту зеленої економіки), Агнешка Косович (Польський міграційний форум), Пьотр Косєвський (форумІдея Фундації Стефана Баторія), Ірина Коссе (Інститут економічних досліджень та політичного консультування), Ярослав Куіш (Ліберальна культура), Ольга Квашук (Міжнародна фундація «Відродження»), Аґнєшка Ліхнерович (Радіо ТОК FM), Мирослав Маринович (проректор Українського католицького університету ім. Львів), Роман Наконечний (МФ «Відродження»), Іван Науменко (Фонд «Повернись живим»), Юрій Опока (Комунікаційно-аналітичний центр «Мережі» у Львові), Юрій Панченко («Європейська правда»), Олена Павлюк ( голови Офісу євроінтеграції Львівської міської ради), Святослав Павлюк (Асоціація енергоефективних міст України), Інна Підлуська (МФ «Відродження»), Меланія Подоляк (Благодійний фонд Сергія Притули), Богдан Прах (колишній ректор Католицького університету у Львові), Сергій Притула (засновник Благодійного фонду Сергія Притули), Філіп Руднік (Центр східних студій), Томаш Стриєк (Інститут політичних студій Польської академії наук), Дмитро Шеренговський (заступник ректора Українського Католицького Університету у Львові), Ірина Сушко (виконавчий директор аналітичного центру «Європа без кордонів»), Дмитро Шульга (Міжнародний фонд «Відродження»), Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»), Костянтин Татаркін (коаліція ветеранських організацій «Коаліція ветеранських просторів»), Антоні Вєжейський (форумІдея Фундації Стефана Баторія), Роксолана Вороновська (голова Фундації Українського Католицького Університету в Польщі), Гліб Вишлінський (керівник мозкового центру Центр економічної стратегії), Марек Зюлковський (колишній посол Польщі в Україні), Мацей Занєвич (Форум Енергії).

 

ПРОГРАМА 14 ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ

7 липня (п’ятниця)

 

Вітальне слово від організаторів: Олександр Сушко (виконавчий директор МФ «Відродження»), Едвін Бендик (Голова Правління Фундації Стефана Баторія)

Сесія 1. Роль громадянського суспільства в розбудові стійкості та перемозі у війні

Введення:

Україна: Сергій Притула (засновник Благодійного фонду Сергія Притули), Оксана Коляда (коаліція ветеранських організацій «Коаліція ветеранських просторів»).

Польща: Йоанна Конєчна-Саламатін (факультет соціології Варшавського університету), Агнешка Косович (Польський міграційний форум)

Модератор: Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»)

Сесія 2: Роль громадянського суспільства у відбудові України

Введення:

Україна: Гліб Вишлінський (керівник аналітичного центру Центр економічної стратегії), Святослав Павлюк (Асоціація енергоефективних міст України)

Польща: Мацей Дущик (факультет політології та міжнародних відносин Варшавського університету), Марцін Королець (директор Інституту зеленої економіки)

Модератор: Кшиштоф Іздебскі (ФорумІдеї Фундації Стефана Баторія)

500-й день Великої війни: покладання свічок на Марсовому полі

8 липня (субота)

Сесія 3: Інтеграція України в ЄС та НАТО

Введення:

Україна: Назар Бобицький (експерт з торгової політики ЄС, «КРЕАБ» Консалтинг), Павло Клімкін (екс-міністр закордонних справ України, експерт Інституту майбутнього)

Польща: Міхал Боні (SWPS University), Maрек Зюлковський (колишній посол Польщі в Україні)

Модератор: Сергій Герасимчук (Виконавчий директор Ради зовнішньої політики PRIZM)

Сесія 4: Польсько-українські відносини: стратегічне партнерство з тактичними кризами?

Введення:

Україна: Микола Княжицький (депутат Верховної Ради України, співголова парламентської групи зі зв’язків з Республікою Польща), Андрій Дещиця (колишній посол України в Польщі)

Польща: Едвін Бендик (президент Фундації Стефана Баторія), Агнешка Бриц (Університет Миколи Коперника в Торуні)

Модератор: Ярослав Куіш (Ліберальна культура)

— Далі українською —

Dyskusja z Ołeksandrą Matwijczuk, ukraińską działaczką na rzecz praw człowieka, aktywistką na rzecz reform demokratycznych i przewodniczącą Centrum Wolności Obywatelskich, nagrodzonego w 2022 roku Pokojową Nagrodą Nobla. Rozmowę prowadził Edwin Bendyk oraz Marek Prawda.

Rozmawialiśmy o problemach, przed jakimi stoi Ukraina w drugim roku pełnoskalowej agresji rosyjskiej, a w szczególności o zadaniach, które wojna stawia przed społeczeństwem obywatelskim, nie tylko ukraińskim, ale też polskim. Ukraińskie państwo i społeczeństwo zaskoczyło cały świat swoją odporności w obliczu rosyjskiej inwazji. Jaką rolę ogrywa społeczeństwo obywatelskie w budowaniu tej odporności i osiągnięciu zwycięstwa w wojnie? Co warto wiedzieć o ukraińskim ruch wolontariackim – jego zasięgu, aktorach, trendach i potrzebach? Jak zmienił się funkcjonowania ukraińskiego społeczeństwa obywatelskiego po 24 lutego 2022? W jaki sposób dążyć do wzmocnienia dwustronnej współpracy polskiego i ukraińskiego społeczeństwa obywatelskiego w celu przyspieszenia zwycięstwa Ukrainy, ale także łagodzenia politycznych konfliktów między naszymi państwami? Co robić, by obniżyć retoryczne napięcia takie, jakie te, które narosły na tle rozbieżności handlowych? Jak szukać punktów wspólnych i odbudowywać wzajemne zaufanie, które jak nigdy przedtem połączyło Polaków i Ukraińców w minionym roku?

Te i inne pytania Ołeksandrze Matwijczuk (przewodniczącej Centrum Wolności Obywatelskich) zadał Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego) oraz dr Marek Prawda (Collegium Civitas, były dyrektor Przedstawicielstwa Komisji Europejskiej w Polsce).

Запрошуємо до дискусії з українською правозахисницею Олександрою Матвійчук активісткою демократичних реформ, Головою організації «Центр громадянських свобод», лауреаткою Нобелівської премії миру 2022 року. Розмову ведуть Едвін Бендик та Марек Правда.

Запрошуємо на дискусію у приміщенні Фундації Стефана Баторія за адресою Варшава, Сапєжинська 10A
Пряма трансляція українською мовою буде доступна на YouTube-каналі Фундації Стефана Баторія.
Будемо розмовляти про проблеми, з якими стикається Україна на другому році повномасштабної російської агресії, зокрема, про завдання, які війна ставить перед громадянським суспільством, не лише українським, а й польським. Українська держава і суспільство здивували весь світ своєю стійкістю перед обличчям російської навали. Якою є роль громадянського суспільства у формуванні цієї стійкості та досягненні перемоги у війні? Що варто знати про український волонтерський рух – його масштаби, суб’єктів, тенденції та потреби? Як змінилося функціонування українського громадянського суспільства після 24 лютого 2022 року? Яким чином посилити двосторонню співпрацю між польським та українським громадянським суспільством, щоб пришвидшити перемогу України, а також пом’якшити політичні конфлікти між нашими країнами? Що можна зробити, щоб зменшити риторичну напругу, подібну до тієї, що виникла через торгові розбіжності? Як шукати точки дотику та відновлювати взаємну довіру, яка минулого року, як ніколи, об’єднувала поляків і українців?
Ці та інші запитання Олександрі Матвійчук, Голові Центру громадянських свобод, зададуть Едвін Бендик, президент Фундації Стефана Баторія та доктор Марек Правда, Collegium Civitas, колишній директор Представництва Європейської Комісії в Польщі.

Format Forum ma służyć rozwojowi dialogu między społeczeństwami obywatelskimi obu krajów i wzmacnianiu relacji dwustronnych. Stosunki te nabrały nowej dynamiki po lutym 2022 r., kiedy byliśmy świadkami bezprecedensowej solidarności i poparcia polskiego społeczeństwa dla Ukraińców broniących swojej wolności przed agresją Moskwy.

Bezpośrednim kontekstem i jednym z głównych tematów obrad Forum była wyniki wyborów do Parlamentu Europejskiego oraz zapowiedziane na koniec czerwca rozpoczęcie negocjacji akcesyjnych Ukrainy do UE. Drugiego dnia obrad dyskutowano również o polskiej i ukraińskiej polityce migracyjnej w związku ze sposobami wsparcie ukraińskiej diaspory uchodźczej w Polsce.

Uczestnikami Forum byli polityce, działacze społeczni, naukowcy, analitycy, dziennikarze, byli i obecni urzędnicy (ministrowie i ambasadorzy) obu krajów oraz przedstawiciele stowarzyszeń biznesowych.

Komunikat prasowy o wynikach XVI Forum Polska-Ukraina.

W obradach XVI Forum Polska-Ukraina udział wzięli:

PROGRAM XVI FORUM POLSKA-UKRAINA

14 czerwca 2024 (piątek)

Słowo powitania od organizatorów: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”), Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)

Sesja 1. Droga Ukrainy do UE: ramy negocjacyjne, postęp przygotowań, rola Polski

Wprowadzenia: Bogdan Klich (Senator RP), Iwan Nahorniak (doradca wicepremiera ds. Integracji Europejskiej i Euroatlantyckiej Rady Ministrów Ukrainy, EasyBusiness Think Tank)

Moderacja: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)

Sesja 2. Ukraina – Polska: kwestie gospodarcze. Konsekwencje liberalizacji handlu i otwarcia rynków w ramach przystąpienia Ukrainy do UE

Wprowadzenia: Weronika Moczan (Instytut Ekonomicznych Badań i Politycznych Konsultacji), Marek Wąsiński (Polski Instytut Ekonomiczny)

Moderacja: Paweł Marczewski (forumIdei Fundacji Batorego)

Sesja 3. UE po wyborach: nowy Parlament i Komisja, priorytety polityczne na najbliższe 5 lat, nowe ramy finansowe oraz nowa rola Polski w polityce europejskiej

Wprowadzenia: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego), Dmytro Tużański (dyrektor Instytutu Strategii Środkowoeuropejskiej)

Moderacja: Krzysztof Izdebski (forumIdei Fundacji Batorego)

————

15 czerwca 2024 (sobota)

Sesja 1: Q&A na temat polskiej polityki migracyjnej Polski z wiceministrem Maciejem Duszczykiem

Prowadzenie: Jewhen Hlibowycki (dyrektor Centrum Analitycznego pro.mova)

Sesja 2: Ukraińska strategia na rzecz powrotu uchodźców: mechanizmy motywacyjne i potencjalne wyniki

Wprowadzenia: Marta Jaroszewicz (Ośrodek Badań nad Migracjami Uniwersytetu Warszawskiego), Ella Libanowa (Narodowa Akademia Nauk Ukrainy)

Moderacja: Iryna Suszko (think tank „Europa bez granic”)

Debata publiczna Wybory do europarlamentu i ich znaczenie dla Ukrainy z udziałem Danuty Hübner (ekonomistki, posłanki do Parlamentu Europejskiego VII, VIII i IX kandecji), Mykoły Kniażyckego (posła do Rady Najwyższej Ukarainy, współprzewodniczącego Grupy Parlamentarnej ds. Kontaktów Międzyparlamentarnych z RP, przewodniczący Komisji Parlamentarnej Stowarzyszenia między Ukrainą i UE), Iwana Nagorniaka (doradcy wicepremiera ds. Integracji Europejskiej i Euroatlantyckiej Rady Ministrów Ukrainy, EasyBusiness Think Tank) oraz Patrycji Sasnal (kierowniczką Biura Badań i Analiz Polskiego Instytut Spraw Międzynarodowych). Prowadzenie: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)

14-15 червня у Львові пройшов XVI форум “Україна-Польща”, який традиційно організовується Міжнародним фондом “Відродження” та Фундацією Стефана Баторія.

Формат Форуму має на меті розвиток діалогу між громадянськими суспільствами обох країн та зміцнення двосторонніх відносин. Відносини між державами набули нової динаміки після лютого 2022 року, коли ми стали свідками безпрецедентної солідарності та підтримки польського суспільства українцям, які захищають свою свободу від агресії Москви.

Безпосереднім контекстом і однією з головних тем обговорень на Форумі були результати виборів до Європейського парламенту та анонсований на кінець червня початок переговорів щодо вступу України до ЄС. На другий день засідань також обговорювали польську та українську міграційну політику та методи підтримки української діаспори громадян зі статусом тимчасового захисту у Польщі.

Учасниками Форуму були політики, громадські діячі, науковці, аналітики, журналісти, колишні та нинішні урядовці (міністри та посли) обох країн, а також представники бізнес асоціацій.

Прес реліз про результати XVI Форуму Україна-Польща.

У XVI польсько-українському форумі взяли участь:

ПРОГРАМА XVI ФОРУМУ ПОЛЬЩА-УКРАЇНА

14 червня 2024 року (п’ятниця)

Вітальне слово від організаторів: Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження») та Едвін Бендик (президент Фундації ім. Стефана Баторія)

Сесія 1. Шлях України до ЄС: переговорні рамки, прогрес підготовки, роль Польщі

Сесія 2. Україна – Польща: економічні питання. Наслідки лібералізації торгівлі та відкриття ринків у рамках вступу України до ЄС

Сесія 3. ЄС після виборів: новий Парламент і Комісія, політичні пріоритети на найближчі 5 років, нові фінансові рамки та нова роль Польщі в європейській політиці

———-

15 червня 2024 року (субота)

Сесія 1: Q&A з питань міграційної політики Польщі з заступником міністра Мацеєм Душчиком

Сесія 2: Українська стратегія повернення біженців: мотиваційні механізми та потенційні результати

Публічні дебати: Вибори до Європарламенту та їх значення для України

Учасники: Данута Хюбнер (економістка, депутат Європейського парламенту VII, VIII та IX каденцій), Микола Княжицький (депутат Верховної Ради України, співголова міжпарламентської групи контактів з РП, голова Парламентської асоціації між Україною та ЄС), Іван Нагорняк (радник віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ради Міністрів України, аналітичний центр EasyBusiness), Патриція Саснал (керівник Відділу досліджень та аналізу Польського інституту міжнародних справ)

Модератор: Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження»)

— Далі українською —

— English below —

Zapraszamy na pierwszą debatę z cyklu „Ukraina mówi”, który organizujemy wspólnie z tygodnikiem „Polityka”. W każdą środę kwietnia o godz. 17 będziemy rozmawiać z ukraińskimi ekspertkami i ekspertami, publicystkami i publicystami oraz ludźmi kultury.

Rosyjska agresja i wojna z Ukrainą zdominowały uwagę mediów publicznych. Patrzymy w napięciu na doniesienia z pola walki. Z trwogą przyglądamy się bombardowaniu miast i cierpieniu ludności cywilnej. Informacje i widok osób uciekających przed wojną wywołuje współczucie i gesty bezprecedensowej solidarności.

W natłoku doniesień i informacji ginie często głos samej Ukrainy, jej mieszkanek i mieszkańców. Skąd się bierze taka skuteczność ukraińskiego sprzeciwu i odporność społeczeństwa? Jakie cele stawiają sobie Ukraińcy stawiając zbrojny opór rosyjskiej agresji? Jakie są granice pokojowego kompromisu? Jakie są aspiracje ukraińskiego społeczeństwa wobec Unii Europejskiej, NATO i innych sojuszy? Jak ma wyglądać powojenna odbudowa kraju? Jak będą wyglądać relacje Ukrainy z państwami sąsiednimi?

To tylko kilka pytań, jakie będziemy zadawać ukraińskim ekspertom, publicystom, artystom, politykom. Nie mamy wątpliwości, że w Ukrainie tworzy się dziś przyszłość, a jej kształt w wielkim stopniu zależeć będzie od mieszkańców i mieszkanek Ukrainy. Posłuchajmy ich.

Tematem pierwszej dyskusji w cyklu będzie pytanie: O co walczy Ukraina?

Rosyjska ofensywa w Ukrainie rozpoczęła się 24 lutego, wojna trwa jednak już od 2014 r. Ciągle nie wiadomo, jakie będzie rozstrzygnięcie zmagań zbrojnych. Rosjanie stosują z pełną bezwzględnością metodę wojny totalnej. Ukraińcy odpowiedzieli totalną obroną – Ukraińskie Siły Zbrojne wspierane przez jednostki obrony terytorialnej i samoobrony stawiają niezwykle skuteczny opór.

Trwają też rokowania pokojowe. Jaka jest ich stawka? Czy Ukraina powinna zrezygnować z aspiracji do NATO w zamian za gwarancje bezpieczeństwa? Jakie warunki pokoju są możliwe do wynegocjowania, a jakie może przyjąć ukraińskie społeczeństwo? Jakie są granice społecznej mobilizacji i determinacji? Co jest źródłem odporności ukraińskiego państwa i społeczeństwa?

Udział w dyskusji wzięli:

Prowadzenie: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)

***

Edwin Bendyk – prezes Fundacji im. Stefana Batorego. Dziennikarz, publicysta i pisarz, do niedawna kierował działem naukowym tygodnika „Polityka”. Wykłada w Graduate School for Social Research PAN i Collegium Civitas, gdzie współtworzył Ośrodek Badań nad Przyszłością.

Jewhen Hlibowycki (Євген Глібовицький) – politolog i dziennikarz, specjalista od komunikacji, wykładowca Kijowsko-Mohylańskiej Szkoły Biznesu oraz Szkoły Głównej Handlowej (KSE) w Kijowie, członek ukraińskiej Rady Radiofonii i Telewizji, założyciel i partner firmy pro.mowa, zajmującej się doradztwem strategicznym i marketingiem. Jest członkiem Nestorowskiej Grupy Ekspertów oraz Grupy Uniwersyteckiej.

Natalia Humeniuk (Наталя Гуменюк) – pisarka, dziennikarka i autorka filmów dokumentalnych. Specjalizuje się w sprawach zagranicznych i reporterstwie wojennym. Współzałożycielka, a do roku 2021 redaktorka naczelna obywatelskiej telewizji Hromadśke.TV. Obecnie związana z Laboratorium Dziennikarstwa Interesu Publicznego, którego jest założycielką.

Jarosław Hrycak (Ярослав Грицак) – historyk, prof. Ukraińskiego Uniwersytetu Katolickiego we Lwowie, związany również z lwowskim Uniwersytetem Iwana Franki oraz Środkowoeuropejskim Uniwersytetem w Budapeszcie. Autor ponad 500 publikacji nt. historii Ukrainy i Europy Środkowo-Wschodniej.Marija Zolkina (Марія Золкіна) – analityczka polityczny w Fundacji Inicjatyw Demokratycznych im. Ilko Kuczerowa, współzałożycielka Grupy Kalmius i stypendystka DAAD. Łączy analizy politologiczne z badaniami opinii publicznej. Specjalizuje się w polityce zagranicznej, integracji europejskiej i euroatlantyckiej Ukrainy oraz jej relacjach z Rosją. Od 2014 roku zajmowała się głównie konfliktem rosyjsko-ukraińskiego w Donbasie, w tym jego społeczno-politycznymi implikacjami i scenariuszami rozwiązywania.

Україна говорить

Фонд Баторія і тижневик “Polityka” запрошують на першу дискусію з циклу “Говорить Україна”. У квітні щосереди o 17:00 (час варшавський) будемо говорити з українськими експертками й експертами, публіцистками і публіцистами та людьми культури.

Російська агресія і війна з Україною здомінували увагу публічних медіа. В напруженні вчитуємося у повідомлення з поля бою. З тривогою приглядаємося до бомбардування міст і страждання цивільного населення. Вигляд людей, що втікають від війни, викликає співчуття і жести безпрецедентної солідарності. У напливі повідомлень та інформацій часто губиться голос самої України, її мешканок і мешканців. Звідки береться така ефективність українського спротиву і витривалість суспільства? Яку мету ставлять собі українці, здійснюючи збройний опір російській агресії? Якими є межі компромісу задля миру? Якими є аспірації українського суспільства стосовно Європейського Союзу, НАТО та інших альянсів? Як має виглядати повоєнна відбудова країни? Як виглядатимуть відносини України з сусідніми державами? Це лише кілька питань, які ми хочемо поставити українським експертам, публіцистам, митцям, політикам. Не маємо сумнівів, що нині в Україні твориться майбутнє, а його форми значною мірою залежатимуть від мешканців і мешканок України. Послухаймо їх.

Темою першої дискусії циклу стане питання: За що бореться Україна?

Російський наступ на Україну почався 24 лютого, проте війна триває від 2014 року. Досі не відомо, яким буде результат збройних змагань. Росіяни безжально застосовують метод тотальної війни. Українці відповіли тотальною обороною — Збройні Сили України, за підтримки структур територіальної оборони і самооборони, чинять надзвичайно ефективний опір. Водночас тривають переговори. Яка їх ставка? Чи Україна повинна відмовитися від вступу до НАТО взамін на гарантії безпеки? Якими є межі суспільної мобілізації та рішучості? Що становить джерело стійкості української держави та українського суспільства?

Участь у дискусії підтвердили:

Модерування: Едвін Бендик (голова Фонду ім. Стефана Баторія)

Трансляція дискусій на живо українською мовою буде доступна на каналі YouTube Фонду Баторія.

Запрошуємо до дискусії!

_____________________________________________________

Едвін Бендик (Edwin Bendyk) — голова Фонду ім. Стефана Баторія. Журналіст, публіцист і письменник, донедавна керував науковим відділом тижневика “Polityka”. Викладає в Graduate School for Social Research PAN i Collegium Civitas, де співтворив Центр Досліджень Майбутнього (Ośrodek Badań nad Przyszłością).

Євген Глібовицький — політолог і журналіст, спеціаліст з комунікації, викладач Києво-Могилянської Бізнес Школи та Київської Школи Економіки (KSE), член Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення, засновник і партнер компанії зі стратегічного консультування і маркетингу pro.mowa. Член Несторівської Групи Експертів та Групи “Університет ХХІ століття”.

Наталя Гуменюк — письменниця, журналістка й авторка документальних фільмів. Спеціалізується на закордонних справах і воєнному репортерстві. Співзасновниця, а до 2021 року головна редакторка громадського телебачення Hromadske.tv. Тепер як засновниця пов’язана з Лабораторією Журналістики Суспільного Інтересу.

Ярослав Грицак — історик, професор Українського Католицького Університету у Львові, пов’язаний також із Львівським Національним Університетом імені Івана Франка та Центральноєвропейським Університетом у Будапешті. Автор понад 500 публікацій з історії України і Центрально-Східної Європи.

Марія Золкіна — політична аналітикиня у Фонді “Демократичні Ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, співзасновниця Групи “Кальміус” і стипендіатка DAAD. Поєднує політологічний аналіз із дослідженнями громадської думки. Спеціалізується на закордонній політиці, європейській і євроатлантичній інтеграції України та її відносинах з Росією. Від 2014 року займалася головно російсько-українським конфліктом на Донбасі, також його суспільно-політичними імплікаціями і сценаріями розв’язку.

We invite you to the first debate in the ‘Voices of Ukraine’ series, which we are organising together with the weekly news magazine ‘Polityka’. Every Wednesday at 5pm throughout April, we will be having discussions with Ukrainian experts, journalists, and people working in the culture sector.

Russian aggression and the war in Ukraine have dominated media coverage in recent weeks. With great suspense, we follow the news from the battlefield each day. We watch in horror as cities are bombed and civilians suffer. The news and the sight of people fleeing war arouse sympathy, resulting in gestures of unprecedented solidarity.

Given the abundance of news and information, the voices of the Ukrainian people often get lost. What makes the Ukrainian resistance so effective, and why is the Ukrainian society so resilient? What goals have the Ukrainians set for themselves in their armed resistance against the Russian aggression? What are the limitations of a peace agreement? What do the Ukrainians want with regard to the European Union, NATO, and other alliances? What is the reconstruction of the country following the war supposed to look like? What will the relations between Ukraine and its neighbouring countries be like?

These are just some of the questions we are going to ask Ukrainian experts, journalists, artists, and politicians. There is no doubt that the future is now being shaped in Ukraine, and, to a great extent, its final form will depend on the men and women of Ukraine. Let’s hear what they have to say!

The topic of the first discussion in the series will be the question: ‘What is Ukraine fighting for?’

The Russian offensive against Ukraine was launched on 24 February. However, the war had already started back in 2014. The outcome of the fighting remains unknown. Russia is ruthlessly pursuing the strategy of total war. The Ukrainian answer is total defence. The Ukrainian Armed Forces, supported by territorial defence and self-defence units, are putting up extremely effective resistance.

Peace negotiations are in progress. What’s at stake? Should Ukraine give up its aspirations to join NATO in exchange for security guarantees? What peace terms are negotiable, and what is acceptable for the Ukrainian people? What are the limits of social mobilisation and determination? What makes the Ukrainian state and society so resilient?

So far, the following guests have confirmed their participation in the debate:

Moderator: Edwin Bendyk (President of the Board, Stefan Batory Foundation)

You can watch the live stream of the event interpreted into Polish and Polish Sign Language on the Stefan Batory Foundation Facebook profile. The live stream in Ukrainian can be watched on the Stefan Batory Foundation YouTube channel.

Join the conference in English on the @ECFR Warsaw on Facebook.

We look forward to you joining our discussion!

***

Edwin Bendyk – President of the Board of the Stefan Batory Foundation, a journalist and writer, until recently head of the science section of the weekly news magazine ‘Polityka’. He lectures at the Graduate School for Social Research of the Polish Academy of Sciences and Collegium Civitas, where he co-founded the Centre for Future Studies.

Yevhen Hlibovytski (Євген Глібовицький) – a political scientist and journalist, an expert on communication. He lectures at the Kyiv-Mohyla Business School and the Kyiv School of Economics (KSE). He is a member of the National Council of Television and Radio Broadcasting of Ukraine, as well as the founder of and a partner at pro.mova, a consulting company advising on strategy and marketing. He is also a member of the Nestor Group and the University Group.

Natalia Humeniuk (Наталя Гуменюк) – a writer, journalist, and documentary author. She specialises in foreign affairs and war reporting. She founded the civic digital broadcasting station Hromadske and served as its editor-in-chief until 2021. Now she works for the Public Interest Journalism Lab, which she founded herself.

Yaroslav Hrytsak (Ярослав Грицак) – a historian, professor at the Ukrainian Catholic University in Lviv, also affiliated with the Ivan Franko National University of Lviv and the Central European University in Budapest. He is the author of over 500 papers on the history of Ukraine and Central Eastern Europe.

Maria Zolkina (Марія Золкіна) – a political analyst at the Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation, a co-founder of the Kalmius Group, and a DAAD scholarship holder. She combines political analysis with public opinion research. She specialises in the foreign policy as well as the European and Euro-Atlantic integration of Ukraine and its relations with Russia. Since 2014, she has mainly focused on the Russian-Ukrainian conflict in Donbas, including its social and political implications and scenarios for a resolution.

Zapraszamy na debatę ekspertów i samorządowców, w której zarysowane zostaną kluczowe wyzwania, z którymi muszę mierzyć się samorządy w związku z obecnym kryzysem humanitarnym.

Agresja Rosji na Ukrainę wywołała kryzys przyjmowania uchodźców o skali bezprecedensowej w powojennej historii Europy. Od 24 lutego do Polski z Ukrainy wjechało ponad 2,5 mln osób. Główny ciężar tego kryzysu humanitarnego spoczął na Polsce. Konsekwencje wojny w Ukrainie dla polskiego państwa i społeczeństwa nie ograniczą się jednak jedynie do tych związanych z napływem rodzin, ale dotkną właściwie wszystkich dziedzin życia politycznego, gospodarczego i społecznego.

Opanowanie tej sytuacji wymaga działań w wielu wymiarach i w różnych perspektywach czasowych. Cieszy więc, że merytoryczna dyskusja nad tym problemem już się rozpoczęła. W ciągu ponad miesiąca od rosyjskiej napaści pojawiło się wiele konkretnych reakcji eksperckich wskazujących różne aspekty stojącego przed państwem polskim wyzwania, między innymi: kompleksowe ujęcie w raporcie Inicjatywa Nowa Solidarność, propozycje grupy eksperckiej Dobrobyt Na Pokolenia, prognoza prof. Macieja Duszczyka dla sieci think tanków FREE Network oraz tekst prof. Dawida Sześciły będący reakcją na uchwaloną 12 marca 2022 roku ustawę o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa.

W jaki sposób zapewnić systemowe wsparcie Ukrainek i Ukraińców w Polsce? Jak powinna wyglądać kompleksowa polityka państwa polskiego wobec uchodźców z Ukrainy? Jaki model należałoby przyjąć w podziale sfer odpowiedzialności między administracją rządową, samorządem terytorialnym i partnerami społecznymi? Jaka jest rola centrum państwa w takim modelu?

Udział w dyskusji wzięli:
Eksperci:

Samorządowcy:

Prowadzenie: dr Paweł Marczewski (szef działu Obywatele, forumIdei Fundacji im. Stefana Batorego)

— Далі українською —

Format Forum ma służyć rozwojowi dialogu między społeczeństwami obywatelskimi obu krajów i wzmacnianiu relacji dwustronnych. Stosunki te nabrały nowej dynamiki po lutym 2022 r., kiedy byliśmy świadkami bezprecedensowej solidarności i poparcia polskiego społeczeństwa dla Ukraińców broniących swojej wolności przed agresją Moskwy.

Bezpośrednim kontekstem i jednym z głównych tematów obrad XVII Forum była rozpoczynająca się polska prezydencja w Radzie UE oraz objęcie urzędu prezydenta USA przez Donalda Trumpa. W odniesieniu do tych dwóch wydarzeń wiele uwagi poświęcono rozpoczynającym się negocjacjom akcesyjnym Ukrainy do Unii Europejskiej. Przedmiotem obrad była między innymi przygotowywana przez Fundację Batorego „Mapa drogowa dla negocjacji polsko-ukraińskich w procesie akcesji Ukrainy do Unii Europejskiej”.

Uczestnikami Forum byli politycy, działacze społeczni, naukowcy, analitycy, dziennikarze, byli i obecni urzędnicy (ministrowie i ambasadorzy) obu krajów oraz przedstawiciele stowarzyszeń biznesowych.

W obradach XVII Forum Polska-Ukraina udział wzięli:

 

PROGRAM XVII FORUM POLSKA-UKRAINA

17 stycznia 2025 (piątek)

Słowo powitania od organizatorów: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”), Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)

Wprowadzenie: Piotr Łukasiewicz (Chargé d’affaires ad interim Rzeczypospolitej Polskiej na Ukrainie)

—

Sesja 1. “Bezpieczeństwo, Europo!” – priorytety i znaczenie Ukrainy w polskiej prezydencji w Radzie UE

Wprowadzenia: Agnieszka Bryc (Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu), Mykhaylo Gonchar (członek zarządu Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”, szef centrum analitycznego „Strategia XXI”), Serhij Gerasymczuk (Rada Polityki Zagranicznej „Ukraiński Pryzmat”), Robert Pszczel (Ośrodek Studiów Wschodnich, dyrektor Biura Informacji NATO w Moskwie w latach 2010-2015)

Moderacja: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)

—

Sesja 2. Stosunki transatlantyckie pod nową administracją USA

Wprowadzenia: Aljona Hetmańczuk (dyrektorka Centrum Nowej Europy), Jewhen Hlibowycki (szef Frontier Institute, członek rady doradczej Razom Advocacy), Daniel Szeligowski (Polski Instytut Spraw Międzynarodowych)

Moderacja: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)

—

Sesja 3. Reformy wewnętrzne UE w programie polskiej prezydencji

Wprowadzenia: Ihor Burakowski (szef Instytutu Badań Ekonomicznych i Doradztwa Politycznego), Bartłomiej E. Nowak (Akademia Biznesów i Finansów Vistula), Rostislaw Tomenczuk (Ukraiński Instytut Polityki Międzynarodowej), Marek Wąsiński (Polski Instytut Ekonomiczny)

Moderacja: Agnieszka Bryc (Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu)

—

Sesja 4. Stan i plany negocjacji akcesyjnych Ukrainy z UE w 2025 roku

Wprowadzenia: Mirosław Czech (polityk, dzinnikarz), Wadym Halajczuk (deputowany do parlamentu Ukrainy, pierwszy wiceprzewodniczący komisji Rady Najwyższej ds. integracji Ukrainy z Unią Europejską, partia „Sługa narodu”), Iwan Nahorniak (ekspert organizacji pozarządowej „Easy Business”), Konrad Szymański (b. Minister do spraw Unii Europejskiej)

Moderacja: Dmytro Szulga (dyrektor Programu Europa i Świat w Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)

—

Sesja 5. Polityka pamięci bez polityki: czy istnieje droga naprzód dla Ukrainy i Polski? – rozmowa z  Andrijem Nadżosem, wiceministrem kultury i komunikacji strategicznej odpowiedzialnym za integrację europejską, współprzewodniczącym ukraińsko-polskiej grupy roboczej ds. pamięci narodowej.

18 stycznia  2025 (sobota)

Sesja 1: Wyzwania przed akcesją Ukrainy do UE: „Mapa drogowa dla negocjacji polsko-ukraińskich w procesie akcesji Ukrainy do Unii Europejskiej”

Wprowadzenia: Oleksandra Bulana (Ukraińskie Centrum Polityki Europejskiej), Bartłomiej E. Nowak (Akademia Biznesów i Finansów Vistula), Jana Okrymenko (Centrum Strategii Gospodarczej), Jan Strzelecki (Polski Instytut Ekonomiczny)

Moderacja: Paweł Marczewski (forumIdei Fundacji Batorego)

—

Sesja 2: Brainstorming – co możemy zrobić razem? Pomysły i dyskusja

Moderacja: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego), Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)

XVII Форум Польща Україна

17-18 січня 2025, Київ

XVII  Форум Польща – Україна, співорганізаторами якого вже багато років поспіль традиційно виступають Фундація Стефана Баторія та Міжнародний фонд «Відродження», відбувся у Києві 17-18 січня 2025 року.

Формат Форуму покликаний сприяти діалогу між громадянськими суспільствами обох країн та зміцненню двосторонніх відносин. Ці відносини набули нової динаміки після лютого 2022 року, коли ми стали свідками безпрецедентної солідарності та підтримки з боку польського суспільства українців, які захищають свою свободу від московської агресії.

Безпосереднім контекстом і однією з головних тем дискусій Форуму став початок польського головування в Раді ЄС та вступ на посаду президента США Дональда Трампа. У зв’язку з цими двома подіями багато уваги було приділено початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Серед обговорюваних тем була «Дорожня карта польсько-українських переговорів у процесі вступу України до Європейського Союзу», яку розробляє Фундація Баторія.

Серед учасників Форуму були політики, громадські діячі, науковці, аналітики, журналісти, колишні та діючі посадовці (міністри та посли) обох країн, а також представники бізнес-асоціацій.

У XVII-му Польсько-українському форумі взяли участь:

ПРОГРАМА XVII ФОРУМУ ПОЛЬЩА-УКРАЇНА

17 січня 2025 року (п’ятниця)

Вітальне слово від організаторів: Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»), Едвін Бендик (президент Фундації Стефана Баторія)

Вступне слово: Пьотр Лукасевич (Тимчасовий повірений у справах Республіки Польща в Україні, Польща)

—

Сесія 1 «Безпека, Європо!» – Пріоритети та значення України під час головування Польщі в Раді ЄС

Вступ: Агнєшка Бриц (Університет Миколи Коперника в Торуні), Михайло Гончар (член правління Міжнародного фонду «Відродження», керівник аналітичного центру «Стратегія ХХІ»), Сергій Герасимчук (Рада зовнішньої політики «Українська призма»), Роберт Пшчель (Центр східних досліджень, директор Інформаційного офісу НАТО в Москві 2010-2015)

Модератор: Едвін Бендик (президент Фонду Стефана Баторія)

—

Сесія 2: Трансатлантичні відносини за нової адміністрації США

Вступ: Альона Гетьманчук (директор Центру «Нова Європа»), Євген Глібовицький (директор Інституту прикордоння, член Консультативної ради програми «Разом»), Даніель Шеліговський (Польський інститут міжнародних відносин)

Модератор: Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»)

—

Сесія 3: Внутрішні реформи ЄС на порядку денному польського головування

Вступ: Ігор Бураковський (директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій), Бартломей Е. Новак (Вістула, Вища школа бізнесу та фінансів), Ростислав Томенчук (Український інститут міжнародної політики), Марек Вонсінський (Польський економічний інститут)

Модераторка: Агнєшка Бриц (Університет Миколи Коперника в Торуні)

—

Сесія 4: Стан та плани щодо переговорів про вступ України до ЄС у 2025 році

Вступ: Мирослав Чех (політик, журналіст), Вадим Галайчук (народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, партія «Слуга народу»), Іван Нагорняк (експерт ГО «Легкий бізнес»), Конрад Шиманський (колишній міністр з питань Європейського Союзу)

Модератор: Дмитро Шульга (директор програмної ініціативи «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження»)

—

Сесія 5: Політика пам’яті без політики: чи є шлях вперед для України та Польщі?

Дискусія з Андрієм Наджосом, заступником Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції, співголовою українсько-польської робочої групи з питань національної пам’яті.

18 січня 2025 року (субота)

Сесія 1: Виклики перед вступом України до ЄС: «Дорожня карта польсько-українських переговорів у процесі вступу України до Європейського Союзу».

Вступ: Олександра Булана (Український центр європейської політики), Бартломей Е. Новак (Вістула, університет бізнесу та фінансів), Яна Охріменко (Центр економічної стратегії), Ян Стшелецький (Польський економічний інститут)

Модератор: Павел Марчевський (Форум ідей Фундації Баторія)

—

Сесія 2: Мозковий штурм: що ми можемо зробити разом? Ідеї та обговорення

Модератори: Едвін Бендик (президент Фонду Стефана Баторія), Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»)

— Далі українською —

— English below —

Fundacja Batorego oraz tygodnik Polityka zapraszają na drugą debatę z cyklu „Ukraina mówi”. W każdą środę kwietnia o godz. 17 rozmawiamy z ukraińskimi ekspertkami i ekspertami, publicystkami i publicystami oraz ludźmi kultury.

Jedną z pierwszy decyzji politycznych podjętych przez Ukrainę po ataku Rosji było złożenie formalnego wniosku o przyjęcie do Unii Europejskiej. Dokument podpisany przez prezydenta Wołodymyra Zełenskiego, przewodniczącego Rady Najwyższej Rusłana Stefanczuka i premiera Denysa Szmyhala został przyjęty przez Parlament Europejski 1 marca b.r. Akcesję Ukrainy do Unii Europejskiej popiera 91% Ukraińców i Ukrainek (sondaż Rating Group z 6 kwietnia b.r.), a 68% również chciałoby wiedzieć swój kraj wśród członków NATO. Ponad połowa ankietowanych (56%) jest przekonanych, że integracja z UE nastąpi w ciągu roku lub dwóch. Blisko ćwierć (23%) daje sobie ten proces około pięciu lat. Na pytanie o przynależność, 98% odpowiada że jest obywatelem/ką Ukrainy, 96% że mieszkańcem swojego regionu, 57% że Europejczykiem. Niespełna rok wcześniej –  w 30. rocznicę niepodległości Ukrainy – swą europejskość podkreślało zaledwie 27% osób.

Co jest źródłem prounijnego entuzjazmu Ukrainek i Ukraińców? Wszak ukraińskie media pokazują, że już w trakcie wojny pomoc dla Ukrainy ze strony państw należących do UE jest kilkadziesiąt razy mniejsza od pieniędzy, jakie zapłacono Rosji za zakup węgla, ropy i gazu. Do jakiej Unii Europejskiej chce wstąpić Ukraina? Jak ma wyglądać proces integracji? Jaką rolę ma w tym procesie odegrać Polska, Niemcy, Francja i inne państwa? Jak pogodzić dotychczas sprzeczne interesy dotyczące np. rolnictwa?

O Ukrainie i Unii Europejskiej rozmawialiśmy z gośćmi z Ukrainy:

Prowadzenie: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)

_____________________________________________________

Edwin Bendyk – prezes Fundacji im. Stefana Batorego. Dziennikarz, publicysta i pisarz, do niedawna kierował działem naukowym tygodnika „Polityka”. Wykłada w Graduate School for Social Research PAN i Collegium Civitas, gdzie współtworzył Ośrodek Badań nad Przyszłością.

Pawlo Klimkin (Павло Клімкін) – dyplomata, wiceminister spraw zagranicznych (2010–2012), ambasador Ukrainy w Niemczech (2012–2014), a następnie minister spraw zagranicznych (2014–2019). Odegrał centralną rolę przy negocjacjach układu o stowarzyszeniu między Unią Europejska a Ukrainą z 2017 roku.

Weronika Mowczan (Вероника Мовчан) – dyrektorka kijowskiego Instytutu Badań Ekonomicznych i Konsultacji Politycznych (IER). Wcześniej współpracowała m.in. z Uniwersytetem Stanforda, Harwardzkim Instytutem Badań Międzynarodowych oraz Bankiem Światowym. Ekspertka w dziedzinie makroekonomii, zajmowała się analizą skutków wstąpienia Ukrainy do Światowej Organizacji Handlu, relacjami gospodarczymi Ukrainy z UE oraz Rosją, a także integracją regionalną.

Фонд Баторія і тижневик “Polityka” запрошують на другу дискусію з циклу “Говорить Україна”. Кожної середи квітня о 17:00 розмовляємо з українськими експертками й експертами та людьми культури.

Одним із перших рішень, що їх Україна прийняла після російського нападу, було надіслання формальної заяви про прийняття до Європейського Союзу. Документ із підписами президента Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та прем’єра Дениса Шмигаля було прийнято у Європейському Парламенті 1 березня ц.р. Вступ України до Європейського Союзу підтримує 91% українців та українок (опитування Rating Group від 6 квітня ц.р.), a 68% також хотіло би бачити свою країну членом НАТО. Понад половина анкетованих (56%) переконана, що інтеграція з ЄС відбудеться упродовж року чи двох. Близько чверті (23%) закладає на цей процес близько п’яти років. На питання про приналежність 98% відповідає, що вони громадяни України, 96% — мешканці свого регіону, 57% — європейці. Майже рік тому, у 30-ту річницю незалежності України, свою європейськість підкреслювало заледве 27% осіб.

Що є джерелом проєвропейського ентузіазму українок та українців? Українські медіа показують, що вже під час війни допомога для України з боку держав — членів ЄС укількадесят разів менша від коштів, заплачених Росії за купівлю вугілля, нафти і газу. До якого Європейського Союзу хоче вступити Україна? Як повинен виглядати процес інтеграції? Яку роль у цьому процесі повинна відіграти Польща, Німеччина, Франція та інші держави? Як погодити досі суперечні інтереси, що стосуються, напр., сільського господарства?

Про Україну та Європейський Союз будемо розмовляти з гістьми з України:

Модерування: Едвін Бендик (голова Фонду ім. Стефана Баторія)

Трансляція дискусій на живо українською мовою буде доступна на каналі YouTube Фонду Баторія.

Запрошуємо до дискусії!

_____________________________________________________

Едвін Бендик (Edwin Bendyk) — голова Фонду ім. Стефана Баторія. Журналіст, публіцист і письменник, донедавна керував науковим відділом тижневика “Polityka”. Викладає в Graduate School for Social Research PAN i Collegium Civitas, де співтворив Центр Досліджень Майбутнього (Ośrodek Badań nad Przyszłością).

Павло Клімкін — дипломат, віце-міністр закордонних справ (2010–2012), посол України в Німеччині (2012–2014), потім міністр закордонних справ (2014–2019). Відіграв центральну роль у переговорах щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною у 2017 році.

Вероніка Мовчан — директорка київського Інституту Економічних Досліджень та Економічних Консультацій (IER). Співпрацювала зі Стенфордським університетом, Гарвадським Інститутом Міжнародних Досліджень та Світовим Банком. Експертка у галузі макроекономіки, займалася аналізом наслідків для України вступу до Світової Організації Торгівлі, економічними відносинами України з ЄС та Росією, a також регіональною інтеграцією.

The second debate in the ‘Voices of Ukraine’ series organized by the Batory Foundation ideaForum and the weekly news magazine ‘Polityka’.

Why does Ukraine need the European Union?

The Stefan Batory Foundation and the weekly news magazine ‘Polityka’ invite you to the second debate in the ‘Voices of Ukraine’ series. Every Wednesday at 5pm throughout April, we will be having discussions with Ukrainian experts, journalists, and people working in the culture sector.

One of the first political decisions made by Ukraine following the Russian aggression was the decision to submit a formal application to join the European Union. The application, signed by President Volodymyr Zelenskyy, President of the Ukrainian Parliament Ruslan Stefanchuk, and Prime Minister Denys Shmyhal, was received by the European Parliament on 1 March 2022. 91% of Ukrainians support the idea of their country joining the EU (as per Rating Group poll of 6 April 2022), while 68% would be happy if Ukraine joined not only the EU but also NATO. Over half of those polled (56%) believe that Ukraine will be integrated into the EU within a year or two, while almost a quarter (23%) think this will take about five years. When asked about their sense of belonging, 98% say they are citizens of Ukraine, while 96% identify as residents of their respective region and 57% as Europeans. Less than one year ago, when Ukraine was celebrating 30 years of its independence, only 27% stressed their European identity.

Where does this pro-European enthusiasm come from? After all, the Ukrainian media have shown that, since the war started, the assistance provided by the EU member states has been several dozen times less than the money they have paid Russia for coal, oil, and gas. What kind of European Union does Ukraine want to join? What should the integration process look like? What role will Poland, Germany, France, and the other member states play? How can we reconcile the so far conflicting interests in areas such as agriculture?

Our Ukrainian guests:

Moderator: Edwin Bendyk (President of the Board, Stefan Batory Foundation)

_____________________________________________________

Edwin Bendyk – President of the Board of the Stefan Batory Foundation, a journalist and writer, until recently head of the science section of the weekly news magazine ‘Polityka’. He lectures at the Graduate School for Social Research of the Polish Academy of Sciences and Collegium Civitas, where he co-founded the Centre for Future Studies.

Pavlo Klimkin (Павло Клімкін) – a diplomat, Deputy Minister for Foreign Affairs (2010–2012), Ambassador of Ukraine in Germany (2012–2014), and Minister for Foreign Affairs (2014–2019). He played a central role in negotiating the Association Agreement between the European Union and Ukraine in 2017.

Veronika Movchan (Вероника Мовчан) – Head of the Kiev Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER). Previously, she has worked for Stanford University, Harvard University, and the World Bank. She is an expert on macroeconomics. She has analysed the consequences of Ukraine joining the World Trade Organization, Ukrainian economic relations with the EU and Russia, and regional integration.

— Далі українською —

Fundacja Batorego oraz tygodnik Polityka zapraszają na siódmą debatę z cyklu „Ukraina mówi”. Podczas tych spotkań rozmawiamy z ukraińskimi ekspertkami i ekspertami, publicystkami i publicystami oraz ludźmi kultury.

Rosyjska pełnowymiarowa agresja na Ukrainę rozpoczęła się rok temu. Wciąż nie wiadomo, kiedy wojna się zakończy. Ukraińcy mawiają jednak, że każdy dzień zbliża do jej rozstrzygnięcia. I niezmiennie z optymizmem patrzą w przyszłość przekonani, że zwycięstwo należy do nich, a sprawy idą w dobrym kierunku. Ukraińskie społeczeństwo w zdecydowanej większości deklaruje, że jednym z kryteriów zwycięstwa jest odzyskanie okupowanych przez Rosjan terytoriów, z Krymem i Donbasem włącznie. Czy jednak to wystarczy, by po wojnie nastał trwały pokój? Szukając odpowiedzi na to pytanie grupa intelektualistów, aktywistów i ekspertów ogłosiła na niedawnej konferencji bezpieczeństwa w Monachium „Manifest trwałego pokoju. Świat po naszym zwycięstwie” (Sustainable Peace Manifesto. Never Again 2.0).

O warunkach pokoju i świecie po wojnie rozmawialiśmy z autorami „Manifestu…”:

Prowadzenie: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)

 

Olga Ajwazowska – przewodnicząca Sieci Obywatelskiej „OPORA”, prezeska zarządu Międzynarodowej Fundacji Odrodzenie. Absolwentka Draper Hills Summer Fellowship on Democracy and Development Program Uniwersytetu Stanforda i Ukraińskiej Szkoły Studiów Politycznych. Koordynatorka programów politycznych, ekspertka ds. prawa wyborczego i procesów politycznych, liderka kampanii monitorujących bezpartyjną obserwację wyborów na Ukrainie.

Edwin Bendyk – prezes Fundacji im. Stefana Batorego. Dziennikarz, publicysta i pisarz, do niedawna kierował działem naukowym tygodnika „Polityka”. Wykłada w Graduate School for Social Research PAN i Collegium Civitas, gdzie współtworzył Ośrodek Badań nad Przyszłością.

Oksana Forostyna – stypendystka Instytut Nauk o Człowieku w Wiedniu oraz Marcin Król Fellowship w think tanku Visegrad Insight. Współzałożycielka wydawnictwa Yakaboo Publishing, redaktorka, tłumaczka i pisarka współpracująca z „Krytyka Journal” (Ukraina) i „The European Review of Books”. Zajmuje się polityką ukraińską i regionalną, a także wpływem dezinformacji na społeczeństwo.

Natalia Humeniuk (Наталя Гуменюк) – pisarka, dziennikarka i autorka filmów dokumentalnych. Specjalizuje się w sprawach zagranicznych i reporterstwie wojennym. Współzałożycielka, a do roku 2021 redaktorka naczelna obywatelskiej telewizji Hromadśke.TV. Obecnie związana z Laboratorium Dziennikarstwa Interesu Publicznego, którego jest założycielką.

Jarosław Hrycak (Ярослав Грицак) – historyk, prof. Ukraińskiego Uniwersytetu Katolickiego we Lwowie, związany również z lwowskim Uniwersytetem Iwana Franki oraz Środkowoeuropejskim Uniwersytetem w Budapeszcie. Autor ponad 500 publikacji nt. historii Ukrainy i Europy Środkowo-Wschodniej.

Pawlo Klimkin (Павло Клімкін) – dyplomata, wiceminister spraw zagranicznych (2010–2012), ambasador Ukrainy w Niemczech (2012–2014), a następnie minister spraw zagranicznych (2014–2019). Odegrał centralną rolę przy negocjacjach układu o stowarzyszeniu między Unią Europejska a Ukrainą z 2017 roku.

Фонд Баторія і тижневик “Polityka” запрошують на 7-му дискусію з циклу “Говорить Україна”. Під час цих зустрічей розмовляємо з  українськими експертками та експертами, публіцистками і публіцистами, а також людьми культури.

Російська повновимірна агресія щодо України розпочалася рік тому. Досі невідомо, коли закінчиться війна. Проте українці говорять, що кожен день наближає до її завершення. І незмінно з оптимізмом дивляться в майбутнє, переконані, що перемога буде за ними, а події розвиваються у доброму напрямку.

Переважна більшість українського суспільства декларує, що одним із критеріїв перемоги є повернення  територій, окупованих Росією, включно із Кримом та Донбасом. Однак чи цього досить, щоб після війни настав тривалий мир? У пошуках відповіді на це питання група інтелектуалів, активістів та експертів оголосила на нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки „Маніфест сталого миру. Світ після нашої перемоги” (Sustainable Peace Manifesto. Never Again 2.0).

Про умови миру у світі після війни говоритимуть автори “Маніфесту…”:

Модерування: Едвін Бендик (голова Фонду ім. Стефана Баторія)

UA: Трансляція на живо українською мовою буде доступна на каналі YouTube Фонду Баторія.

Запрошуємо до дискусії!

_____________________________________________________

Ольга Айвазовська – голова правління Громадянської мережі «Опора», голова правління Міжнародного Фонду „Відродження”. Випускниця Draper Hills Summer Fellowship on Democracy and Development Program Стенфордського університету та Української школи політичних студій, координаторка політичних програм, експертка з виборчого законодавства та політичних процесів, ініціаторка кампаній зі змін до профільного законодавства, керівниця моніторингових кампаній непартійного спостереження за виборами в Україні.

Едвін Бендик (Edwin Bendyk) – голова Фонду ім. Стефана Баторія. Журналіст, публіцист і письменник, донедавна керував науковим відділом тижневика “Polityka”. Викладає в Graduate School for Social Research PAN i Collegium Civitas, де співтворив Центр Досліджень Майбутнього (Ośrodek Badań nad Przyszłością).

Оксана Форостина – стипендіат Віденського Інституту наук про людину та стипендіат Marcin Król Fellowship  у аналітичному центрі Visegrad Insight. Співзасновник Yakaboo Publishing, редакторка, перекладачка і письменниця; співпрацює з журналом «Критика» (Україна) та «The European Review of Books». Сфера зацікавлень – питання національної та регіональної політики України та вплив дезінформації на суспільство.

Наталія Гуменюк  – письменниця, журналістка, авторка документальних фільмів. Спеціалізується на закордонних справах і воєнному репортерстві. Співзасновниця, а до 2021 року головна редакторка Громадське.TV. Засновниця  Лабораторії журналістики суспільного інтересу.

Ярослав Грицак – історик, проф. Українського Католицького Університету у Львові, пов’язаний також із Львівським Університетом ім. Івана Франка та Центрально-Європейським Університетом в Будапешті. Автор понад 500 публікацій з історії України і Центрально-Східної Європи.

Павло Клімкін – дипломат, віце-міністр закордонних справ (2010–2012), посол України в Німеччині (2012–2014), потім міністр закордонних справ (2014–2019). Відіграв центральну роль у переговорах щодо підписання угоди про асоціацію України з Європейським Союзом у 2017 році.