14 września 2022
forumIdei
Ukraina mówi: #6 Jak wojna zmienia ukraińskie społeczeństwo?

Говорить Україна: #6 Як війна змінює українське суспільство?
on-line | 17:00-18:30

Voices of Ukraine: #6 How is the war changing Ukrainian society?
Szósta dyskusja z cyklu debat forumIdei Fundacji Batorego i tygodnika Polityka „Ukraina mówi”.

  • Europa Wschodnia
  • społeczeństwo
  • Ukraina

— Далі українською —

Fundacja Batorego oraz tygodnik „Polityka” zapraszają na szóstą debatę z cyklu Ukraina mówi. Podczas tych spotkań rozmawiamy z ukraińskimi ekspertkami i ekspertami, publicystkami i publicystami oraz ludźmi kultury.

Wojna to najtrudniejszy sprawdzian dla społeczeństwa i państwa. Ukraina została zaatakowana przez Rosję w marcu 2014 roku. 24 lutego 2022 rosyjska agresja przekształciła się w pełnowymiarową wojnę. Ku zaskoczeniu Moskwy i wielu komentatorów na całym świecie Ukrainki i Ukraińcy stawili skuteczny opór, obronili Kijów i suwerenność państwa. Nie tylko powstrzymali inwazję, ale także utrzymali funkcje państwa na wszystkich jego poziomach.

Badania i sondaże socjologiczne prowadzone tuż przed rozpoczęciem inwazji i w trakcie wojny pokazują, że rosyjski atak doprowadził do konsolidacji społeczeństwa i jego integracji wokół Sił Zbrojnych, instytucji państwa oraz władzy publicznej na poziomie krajowym i lokalnym. Mieszkańcy Ukrainy zachowują duży optymizm i są przekonani, że wygrają tę wojnę, nawet jeśli potrwa ona dłuższy czas.

Jednak wojna to także nieustanny stres, wynikający z zagrożenia dla życia i bezpieczeństwa, trudności gospodarczych, problemów aprowizacyjnych, zniszczeń materialnych, utrudnień w dostępie do usług społecznych, rozłąki z bliskimi i lęku o walczących na froncie. Jak wyjaśnić fenomen utrzymywania się od ponad pół roku wysokiego morale ukraińskiego społeczeństwa, mimo tych wszystkich trudności? Jaka może być dalsza ewolucja nastrojów i postaw? Jakie procesy mają największy wpływ na wojenne przemiany sfery społecznej w Ukrainie? Jak zmienia się nastawienie do Rosji i Rosjan oraz do krajów sojuszniczych, a także do takich struktur, jak Unia Europejska czy NATO? Jak przekształca się świadomość narodowa i system wartości?

Na te i inne pytania będę starali się odpowiedzieć:

  • Natalia Czernysz (Lwowski Narodowy Uniwersytet im. Iwana Franki we Lwowie)
  • Ołeksandra Dejneko (Wydział Socjologii Narodowego Uniwersytetu im. Karazina w Charkowie)
  • Ołeksyj Harań (dyrektor naukowy Fundacji Inicjatyw Demokratycznych, profesor Akademii Kijowsko-Mohylańskiej)
  • Jewhen Hołowacha (dyrektor Instytutu Socjologii Narodowej Akademii Nauk Ukrainy)

Prowadzenie: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)


Edwin Bendyk – prezes Fundacji im. Stefana Batorego. Dziennikarz, publicysta i pisarz, do niedawna kierował działem naukowym tygodnika „Polityka”. Wykłada w Graduate School for Social Research PAN i Collegium Civitas, gdzie współtworzył Ośrodek Badań nad Przyszłością.

Natalia Czernysz (Наталія Черниш) – socjolożka, profesorka w Katedrze Socjologii Wydziału Historycznego Lwowskiego Narodowego Uniwersytetu im. Iwana Franki we Lwowie.  Zastępczymi dyrektora Centrum Monitoringu Społecznego, redaktor naczelna „Wisnyka Lwiwskoho Uniwersytetu. Serija: Socjolohija”.  Członkini rady redakcyjnej czasopisma naukowego „Ukrajińskij socium”. Zajmuje się historią światowej i ukraińskiej myśli socjologicznej, procesami i zjawiskami etniczno-narodowymi i politycznymi we współczesnej Ukrainie, kształtowaniem się tożsamości społecznych i etnicznych. Autorka ponad 70 prac naukowych.

Ołeksandra Dejneko (Олександра Дейнеко) – socjolożka, docent Wydziału Socjologii Narodowego Uniwersytetu im. Karazina w Charkowie. Od marca 2022  visiting fellow w Norwegian Institute for Urban and Regional Research (NIBR). Członkini Norweskiej Sieci Studiów Ukraińskich i przewodniczącą Sekcji Młodzieży Towarzystwa Socjologicznego Ukrainy. Zajmuje się problemami spójności społecznej społeczeństwa ukraińskiego i reformy decentralizacyjnej na Ukrainie, kwestiami tożsamości, zaufania i aktywizmu obywatelskiego. Autorka ponad 70 publikacji naukowych

Ołeksyj Harań (Олексій Гарань) – politolog, doktor nauk historycznych, dyrektor Fundacji Inicjatyw Demokratycznych im. Ilko Kuczeriwa w Kijowie, profesor Wydziału Nauk Politycznych Narodowej Akademii Nauk Ukrainy. Badacz historii Ukrainy XX–XXI wieku, w szczególności ogólnych problemów stosunków między Unią Europejską a Ukrainą?, wpływu czynników wewnętrznych na stosunki Ukrainy z UE, politologii porównawczej Ukrainy i krajów europejskich oraz problemów reformy systemu politycznego Ukrainy. Autor książek Трансатлантические дебаты (Debaty transatlantyckie) (1990), Убити дракона (Zabij smoka) (1993), Ukraine in Europe: Questions and Answers (2009).

Jewhen Hołowacha (Євген Головаха) – socjolog i psycholog, doktor filozofii, profesor, dyrektor Instytutu Socjologii Narodowej Akademii Nauk Ukrainy. Kierownik Katedry Historii, Teorii i Metodologii Socjologii. Redaktor naczelny czasopisma naukowego „Socjolohia: teoria, metody, markeninh” (Соціологія: теорія, методи, маркетинг). Zajmuje się teorią i metodologią socjologii, socjologią polityki i przemian społecznych, socjologią osobowości i psychologią społeczną. Członek Społecznej Rady Ekspertów ds. Wewnętrznych Spraw Politycznych oraz Komisji Promocji Demokratyzacji i Rozwoju Społeczeństwa Obywatelskiego. Autor licznych artykułów, uczestnik dyskusji eksperckich w najważniejszych ukraińskich mediach.


Шоста дискусія з циклу дебат forumIdei Фонду Баторія і тижневика “Polityka” “Говорить Україна”

Фонд Баторія і тижневик “Polityka” запрошують на шосту дискусію з циклу “Говорить Україна”. На цих зустрічах розмовляємо з українськими експертками й експертами, публіцистками і публіцистами, а також людьми культури.

Війна — це найважчий іспит для суспільства і держави. Росія напала на Україну у березні 2014 року. 24 лютого цього року російська агресія перейшла у повномасштабну війну. На здивування Москви і багатьох коментаторів у всьому світі, українці і українки ефективно чинили опір, оборонили Київ і суверенність держави. Вони не лише затримали вторгнення, але також зберегли функції держави на всіх рівнях.

Дослідження і соціологічні опитування, які проводилися перед початком вторгнення і під час війни, свідчать, що російська атака викликала консолідацію всього суспільства та його інтеграцію довкола Збройних Сил, державних інституцій і публічної влади на всеукраїнському й місцевому рівнях. Мешканці України зберігають оптимізм, переконані, що виграють цю війну навіть якщо вона триватиме довго.

Однак війна — це також постійний стрес, що виникає із загроз для життя та безпеки, економічних труднощів, проблем із постачанням продовольства і доступом до суспільних послуг, матеріальних втрат, розлуки із близькими і страх за тих, котрі на фронті. Як через пів року після початку повномасштабної війни пояснити феномен утримання настільки сильної мотивації українського суспільства, попри всі труднощі? Якою може бути подальша еволюція настроїв і позицій? Які процеси мають найбільший вплив на воєнну еволюцію суспільної сфери в Україні? Як змінюється ставлення до Росії та росіян, а також до партнерських держав і таких структур, як Європейський Союз і НАТО? Як змінюється національна свідомість і система цінностей?

На ці та інші питання спробують відповісти:

  • Наталія Черниш (Львівський національний університет ім. Івана Франка)
  • Олександра Дейнеко (соціологічний факультет Національного університету ім. Каразіна у Харкові)
  • Олексій Гарань (директор науковий Фонду “Демократичні ініціативи”, проф. Києво-Могилянської академії)
  • Євген Головаха (директор Інституту Соціології НАНУ)

Модерування: Едвін Бендик (голова Фонду ім. Стефана Баторія)


Едвін Бендик (Edwin Bendyk) — голова Фонду ім. Стефана Баторія. Журналіст, публіцист і письменник, донедавна керував науковим відділом тижневика “Polityka”. Викладає в Graduate School for Social Research PAN i Collegium Civitas, де співтворив Центр Досліджень Майбутнього (Ośrodek Badań nad Przyszłością).

Наталія Черниш — соціолог, доцент, професор кафедри соціології історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Заступник директора ГО Центр “Соціальний моніторинг”. Головний редактор «Вісника Львівського університету. Серія: Соціологія», член редколегії наукового журналу «Український соціум». Досліджує історію світової й української соціологічної думки, етнонаціональні та політичні процеси і явища в сучасній Україні.

Олександра Дейнеко — соціологиня, доцентка соціологічного факультету Національного університету ім. Каразіна у Харкові. Від березня 2022 року visiting fellow у Norwegian Institute for Urban and Regional Research (NIBR). Членкиня Норвезької мережі українських студій і голова Молодіжної секції Соціологічного Товариства України. Займається проблемами соціальної солідарності українського суспільства і децентралізаційної реформи в Україні, питаннями ідентичності, довіри і громадського активізму. Авторка 70 наукових публікацій.

Олексій Гарань — політолог, доктор історичних наук, директор Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва у Києві, професор відділу політології НАНУ. Дослідник історії України XX–XXI століть, зокрема загальних проблем відносин між Європейським Союзом та Україною, впливу внутрішніх чинників на відносини України з ЄС, порівняльної політології України і європейських країн, а також проблем реформи політичної ситстеми України. Автор книжок: Трансатлантические дебаты (1990), Убити дракона (1993), Ukraine in Europe: Questions and Answers (2009).

Євген Головаха — соціолог і психолог, доктор філософії, професор, директор Інституту Соціології НАНУ. Керівник катедри історії, теорії і методології соціології. Головний редактор наукового часопису “Соціологія: теорія, методи, маркетинг”. Займається теорією і методологією соціології, соціологією політики і суспільних змін, соціологією особистості і суспільною психологією. Член Громадської Ради експертів із внутрішньополітичних питань та Комісії зі сприяння демократизації і розвитку громадянського суспільства. Автор багатьох статей, учасник експертських дискусій у

[class^="wpforms-"]
[class^="wpforms-"]