15 czerwca 2022
forumIdei
Ukraina mówi: #5 Wyrabianie cyfrowej odporności

Україна говорить: #5 Розвиток цифрової стійкості
on-line | 17:00-18:30

Voices of Ukraine: #5 Building digital resilience
Piąta dyskusja z cyklu debat forumIdei Fundacji Batorego i tygodnika Polityka „Ukraina mówi”.

  • Europa Wschodnia
  • Ukraina

— Далі українською —

Piąta dyskusja z cyklu debat forumIdei Fundacji Batorego i tygodnika Polityka „Ukraina mówi”

Wyrabianie cyfrowej odporności

Fundacja Batorego oraz tygodnik Polityka zapraszają na piątą debatę z cyklu „Ukraina mówi”. W tym cyklu rozmawiamy z ukraińskimi ekspertkami i ekspertami, publicystkami i publicystami oraz ludźmi kultury.

Ukraina jest stawiana za wzór kraju, który systemowo podszedł do transformacji cyfrowej. Model decentralizacyjny nie był wdrażany wyłącznie w kontekście reformy samorządu, ale wykorzystano go również w budowie i wdrażaniu rozwiązań technologicznych. To przesądziło m.in. o sukcesie aplikacji Dija (Дія), nie tylko w czasie pokoju, ale również wojny. Aplikacja ta wymusiła szybki rozwój usług cyfrowych i stała się trwałym elementem zarządzania ukraińskim państwem. Nie jest to jednak zupełnie nowy fenomen. Od wielu lat, w Ukrainie wdrażane są polityki otwierania danych. Zarówno na poziomie rządowym – tu za przykład może służyć chociażby system zamówień publicznych ProZorro – jak i samorządowym. Lwów jest jednym z miast, które otworzył wiele zasobów danych, co pozwoliło na tworzenie lepszych polityk miejskich. Technologie pomogły również ukraińskiemu państwu zwiększyć skuteczności walki z korupcją i zaangażować obywateli oraz organizacje społeczne w życie publiczne. Na tej bazie wyrosło, powszechnie podziwiane, zaangażowanie Ukraińców i Ukrainek we wsparcie wysiłku wojennego również w Internecie.

Wojna miała jednak także negatywny wpływ na otwartość danych publicznych, dzięki którym sektor technologii publicznych mógł się z powodzeniem rozwijać. Wiele baz danych zostało zamkniętych, co spotkało się ze sprzeciwem aktywistów i aktywistek. Czy to tylko przejściowy trend, czy też realne jest ryzyko cofnięcia się do czasów przed transformacją cyfrową? Czy sami Ukraińcy i Ukrainki są zadowoleni z tej transformacji? Jak wyglądała współpraca różnych sektorów w jej wprowadzaniu i jak ten model sprawdza się w czasie wojny?

Na te i inne pytania odpowiedzieli:

  • Mstyslaw Banik (dyrektor Dyrekcji Rozwoju e-Usług, Ministerstwo Transformacji Cyfrowej Ukrainy)
  • Olena Hunko (kierowniczka Biura Informatyki Wydziału Rozwoju Lwowskiej Rady Miejskiej)
  • Nadiia Babynska (ekspertka ds. otwartych danych i koordynator projektów civic tech)
  • Wiktor Nestulia (szef działu Europy Wschodniej i Azji Centralnej w Open Contracting Partnership)

Prowadzenie: Krzysztof Izdebski (ekspert forumIdei Fundacji im. Stefana Batorego oraz Open Spending EU Coalition)

 


Mstyslaw Banik (Мстислав Банік) – od trzech lat pracuje w Ministerstwie Transformacji Cyfrowej Ukrainy. Obecnie jest dyrektorem odpowiedzialnym za rozwój usług cyfrowych dla ludności, a wcześniej był doradcą Ministra. Jest jednym z pomysłodawców i twórców systemu Diia, czyli „Państwo i ja”, która zastępuje obywatelom Ukrainy dokumenty tożsamości oraz pozwala na korzystanie z usług publicznych. Diia zyskała szczególne znaczenie w czasie wojny, pozwalając m.in. zachować obywatelom możliwość kontaktu z urzędami.  Przed karierą w Ministerstwie, Mstyslaw pracował w sektorze prywatnym i specjalizował się w marketingu i komunikacji w Internecie. Chciałby żeby 100 % usług publicznych było dostępnych cyfrowo.

Olena Hunko (Олена Гунько) – kierowniczka Biura Informatyki w Lwowskiej Radzie Miejskiej. Ma w sumie ponad 10 lat doświadczenia pracy w Lwowskiej Radzie Miejskiej w różnych obszarach. W latach 2017-2019 była kierowniczką projektu „Otwarte dane Lwowa” w Miejskim Centrum Informatycznym. W latach 2010-2016 zaś  analityczką programu analityczno-badawczego w Instytucie Miejskim. Od 2017 jest członkinią Ukrainian Oped Data Leaders Network.

Nadiia Babynska (Надія Бабинська) – ekspertka ds. otwartych danych i koordynatorka projektów z Ukrainy. Projektuje i koordynuje projekty z zakresu technologii obywatelskich, gov-tech oraz otwartych danych. Nadiia jest założycielką jednej z największych w Ukrainie społeczności otwartych danych „OpenUp”. Jest konsultantką międzynarodowych organizacji w zakresie otwartych danych i otwartego rządu. Nadiia Babynska została uznana za jedną z 9 kobiet, które zmieniły technologie obywatelskie i IT w Ukrainie według listy civictechwomen Inkubatora 1991. Była finalistką nagrody Open Data Leaders Award w Ukrainie w 2018 roku.

Krzysztof Izdebski – ekspert ForumIdei Fundacji im. Stefana Batorego oraz Open Spending EU Coalition. Członek Rady Programowej Archiwum Osiatyńskiego. Stypendysta Marshall Memorial, Marcin Król Fellowship i Recharge Advocacy Rights in Europe. Jest prawnikiem, absolwentem Uniwersytetu Warszawskiego i specjalizuje się w dostępie do informacji publicznej, ponownym wykorzystywaniu informacji sektora publicznego oraz wpływie technologii na demokrację. Posiada szerokie doświadczenie w budowaniu relacji pomiędzy administracją publiczną a obywatelami. Jest autorem publikacji z zakresu przejrzystości, technologii, administracji publicznej, korupcji oraz partycypacji społecznej.

Wiktor Nestulia (Віктор Нестуля) – przed dołączeniem do Open Contracting Partnership pełnił funkcję p.o. dyrektora w państwowej spółce Medyczne Przetargi w Ukrainie (Медичні закупівлі України), czyli centralnej jednostce zakupowej powołanej przez Ministerstwo Zdrowia Ukrainy do realizacji medycznych zamówień publicznych. W latach 2015-2018 był dyrektorem programowym w Transparency International Ukraina. Jego portfolio obejmowało pięć znaczących inicjatyw – rozwój systemów ProZorro, ProZorro.Sale, budowanie społeczności DOZORRO oraz rozwój systemu e-Zdrowie.

 


П’ята дискусія з циклу дебат forumIdei Фонду Баторія і тижневика “Polityka” “ Україна Говорить”

озвиток цифрової стійкості

Фонд Баторія і тижневик “Polityka” запрошують на п’яту дискусію з циклу “Говорить Україна”. В цьому циклі розмовляємо з українськими експертками й експертами, публіцистками і публіцистами та людьми культури.

Україну ставлять за приклад країни, яка системно підійшла до цифрової трансформації. Модель децентралізації здійснювалася не лише у контексті реформи самоврядування, її також використано у створенні і застосуванні технологічних розв’язань. Це визначило зокрема успіх аплікації “Дія”, також під час війни. Ця аплікація стимулювала швидкий розвиток цифрових послуг і стала стійким елементом управління державою. Проте це не є цілком новий феномен. Багато років в Україні здійснюється політика відкритих даних, як на урядовому (тут прикладом може служити хоч би система публічних закупівель ProZorro), так і самоврядному рівні. Львів є одним із міст, яке відкрило багато засобів даних, що дозволило на формування ліпшої міської політики. Технології також допомогли українській державі збільшити ефективність боротьби з корупцією та залучити громадян і громадські організації у публічне життя. На цій базі зросло заангажування українців та українок у воєнну підтримку також в інтернеті, чим усі захоплюються.

Проте війна мала також негативний вплив на відкритість публічних даних, завдяки яким сектор публічних технологій міг успішно розвиватися. Багато баз даних було закрито, що викликало спротив автивістів і активісток. Чи це тільки проміжна тенденція, чи реальним є ризик повернення до часів з-перед цифрової трансформації? Чи самі українці та українки задоволені з цієї трансформації? Як виглядала співпраця різних секторів у її запровадженні і як ця модель справдилася під час війни?

На ці та інші питання відповідатимуть:

  • Мстислав Банік (керівник із розвитку е-послуг, Міністерство цифрової трансформації України)
  • Олена Гунько (керівниця управління інформаційних технологій департаменту економічного розвитку Львівської міської ради)
  • Надія Бабинська (експертка з відкритих даних і координаторка проєктів civic tech)
  • Віктор Нестуля (голова відділу Східної Європи і Центральної Азії в Open Contracting Partnership)

Модерування: Кшиштоф Іздебський (експерт forumIdei Фонду ім. Стефана Баторія та Open Spending EU Coalition)


Мстислав Банік — три роки працює в Міністерстві цифрової трансформації України. Нині відповідає за розвиток цифрових послуг для населення, раніше був радником міністра. Один з ідейних і фактичних творців системи “Дія”, тобто “Держава і я”, яка замінює громадянам України ідентифікаційні документи і дозволяє на користання з публічних послуг. “Дія” здобула особливе значення під час війни, бо дозволила громадянам зберегти можливість контактів з органами влади. До роботи в Міністерстві цифрової трансформації працював у приватному секторі і спеціалізувався на маркетингу та комунікації в інтернеті. Прагне, щоб 100% публічних послуг було доступних у цифровій формі.

Олена Гунько — керівниця управління інформаційних технологій департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Має понад 10 років досвіду роботи у Львівській міській раді в різних ділянках. У 2017–2019 роках керувала проєктом “Відкриті дані Львова” у Міському центрі інформаційних технологій. У 2010–2016 роках працювала як аналітикиня аналітично-дослідницької програми Інституту міста. Від 2017 року членкиня Ukrainian Oped Data Leaders Network.

Надія Бабинська — експертка з відкритих даних і координаторка проєктів. Створює і координує проєкти з громадських технологій, gov-tech і відкритих даних. Засновниця однієї з найбільших в Україні спільнот відкритих даних OpenUp. Консультантка міжнародних організацій в галузі відкритих даних і відкритого уряду. Була визнана однією з 9 жінок, які змінили громадські технології й IT в Україні за списком civictechwomen “Інкубатора 1991”. Фіналістка премії Open Data Leaders Award в Україні 2018 року.

Кшиштоф Іздебський (Krzysztof Izdebski) — експерт forumIdei Фонду ім. Стефана Баторія та Open Spending EU Coalition. Член Програмної Ради Архіву Осятинського. Стипендіат Marshall Memorial, Marcin Król Fellowship i Recharge Advocacy Rights in Europe. Юрист, випускник Варшавського університету, спеціалізується на доступі до публічної інформації, всторинному використанні інформації публічного сектора і впливі технологій на демократію. Має багатий досвід у будуванні стосунків між публічною адміністрацією та громадянами. Автор публікацій про прозорість, технології, публічну адміністрацію, корупцію і громадянську партиципацію.

Віктор Нестуля — перед долученням до Open Contracting Partnership був виконувачем обов’язків директора у державній спілці Медичні закупівлі України, тобто центральній закупівельній структурі, створеній Міністерством охорони здоров’я України для реалізації медичних публічних закупівель. У 2015–2018 роках був програмним директором у Transparency International Україна. Його портфоліо охоплює такі важливі ініціативи: розвиток систем ProZorro, ProZorro.Sale, створення спільноти DOZORRO та розвиток системи eZdorovya.

[class^="wpforms-"]
[class^="wpforms-"]