W obliczu wyzwań związanych z odbudową Ukrainy, korupcja staje się jednym z kluczowych tematów, które mogą wpływać na stabilność kraju oraz zaufanie inwestorów. W trakcie panelu zostaną omówione aktualne wyzwania związane z korupcją w tym kraju, a także zaprezentuje konkretne przypadki działań – w tym dużych systemowych reform – mających na celu jej zwalczanie.
Panel ma na celu obalenie mitów o wszechobecnej korupcji i wskazanie na pozytywne zmiany oraz inicjatywy, które mogą przyczynić się do budowy uczciwego i transparentnego środowiska dla inwestycji.
Rozmawiają:
Podczas Kongresu Odbudowy Ukrainy w sesji organizowanej 7 października „Weterani potrzebują wsparcia – gospodarka potrzebuje weteranów. Od pomocy psychologicznej, medycznej do nauki zawodów przyszłości” udział weźmie Edwin Bendyk (prezes zarządu Fundacji im. Stefana Batorego).
Pełny program wydarzeń na stronie Kongresu Odbudowy Ukrainy.
Format Forum ma służyć rozwojowi dialogu między społeczeństwami obywatelskimi obu krajów i wzmacnianiu relacji dwustronnych. Stosunki te nabrały nowej dynamiki po lutym 2022 r., kiedy byliśmy świadkami bezprecedensowej solidarności i poparcia polskiego społeczeństwa dla Ukraińców broniących swojej wolności przed agresją Moskwy.
Bezpośrednim kontekstem i jednym z głównych tematów obrad Forum była wyniki wyborów do Parlamentu Europejskiego oraz zapowiedziane na koniec czerwca rozpoczęcie negocjacji akcesyjnych Ukrainy do UE. Drugiego dnia obrad dyskutowano również o polskiej i ukraińskiej polityce migracyjnej w związku ze sposobami wsparcie ukraińskiej diaspory uchodźczej w Polsce.
Uczestnikami Forum byli polityce, działacze społeczni, naukowcy, analitycy, dziennikarze, byli i obecni urzędnicy (ministrowie i ambasadorzy) obu krajów oraz przedstawiciele stowarzyszeń biznesowych.
Komunikat prasowy o wynikach XVI Forum Polska-Ukraina.
W obradach XVI Forum Polska-Ukraina udział wzięli:
PROGRAM XVI FORUM POLSKA-UKRAINA
14 czerwca 2024 (piątek)
Słowo powitania od organizatorów: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”), Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)
Sesja 1. Droga Ukrainy do UE: ramy negocjacyjne, postęp przygotowań, rola Polski
Wprowadzenia: Bogdan Klich (Senator RP), Iwan Nahorniak (doradca wicepremiera ds. Integracji Europejskiej i Euroatlantyckiej Rady Ministrów Ukrainy, EasyBusiness Think Tank)
Moderacja: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)
Sesja 2. Ukraina – Polska: kwestie gospodarcze. Konsekwencje liberalizacji handlu i otwarcia rynków w ramach przystąpienia Ukrainy do UE
Wprowadzenia: Weronika Moczan (Instytut Ekonomicznych Badań i Politycznych Konsultacji), Marek Wąsiński (Polski Instytut Ekonomiczny)
Moderacja: Paweł Marczewski (forumIdei Fundacji Batorego)
Sesja 3. UE po wyborach: nowy Parlament i Komisja, priorytety polityczne na najbliższe 5 lat, nowe ramy finansowe oraz nowa rola Polski w polityce europejskiej
Wprowadzenia: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego), Dmytro Tużański (dyrektor Instytutu Strategii Środkowoeuropejskiej)
Moderacja: Krzysztof Izdebski (forumIdei Fundacji Batorego)
————
15 czerwca 2024 (sobota)
Sesja 1: Q&A na temat polskiej polityki migracyjnej Polski z wiceministrem Maciejem Duszczykiem
Prowadzenie: Jewhen Hlibowycki (dyrektor Centrum Analitycznego pro.mova)
Sesja 2: Ukraińska strategia na rzecz powrotu uchodźców: mechanizmy motywacyjne i potencjalne wyniki
Wprowadzenia: Marta Jaroszewicz (Ośrodek Badań nad Migracjami Uniwersytetu Warszawskiego), Ella Libanowa (Narodowa Akademia Nauk Ukrainy)
Moderacja: Iryna Suszko (think tank „Europa bez granic”)
Debata publiczna Wybory do europarlamentu i ich znaczenie dla Ukrainy z udziałem Danuty Hübner (ekonomistki, posłanki do Parlamentu Europejskiego VII, VIII i IX kandecji), Mykoły Kniażyckego (posła do Rady Najwyższej Ukarainy, współprzewodniczącego Grupy Parlamentarnej ds. Kontaktów Międzyparlamentarnych z RP, przewodniczący Komisji Parlamentarnej Stowarzyszenia między Ukrainą i UE), Iwana Nagorniaka (doradcy wicepremiera ds. Integracji Europejskiej i Euroatlantyckiej Rady Ministrów Ukrainy, EasyBusiness Think Tank) oraz Patrycji Sasnal (kierowniczką Biura Badań i Analiz Polskiego Instytut Spraw Międzynarodowych). Prowadzenie: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
14-15 червня у Львові пройшов XVI форум “Україна-Польща”, який традиційно організовується Міжнародним фондом “Відродження” та Фундацією Стефана Баторія.
Формат Форуму має на меті розвиток діалогу між громадянськими суспільствами обох країн та зміцнення двосторонніх відносин. Відносини між державами набули нової динаміки після лютого 2022 року, коли ми стали свідками безпрецедентної солідарності та підтримки польського суспільства українцям, які захищають свою свободу від агресії Москви.
Безпосереднім контекстом і однією з головних тем обговорень на Форумі були результати виборів до Європейського парламенту та анонсований на кінець червня початок переговорів щодо вступу України до ЄС. На другий день засідань також обговорювали польську та українську міграційну політику та методи підтримки української діаспори громадян зі статусом тимчасового захисту у Польщі.
Учасниками Форуму були політики, громадські діячі, науковці, аналітики, журналісти, колишні та нинішні урядовці (міністри та посли) обох країн, а також представники бізнес асоціацій.
Прес реліз про результати XVI Форуму Україна-Польща.
У XVI польсько-українському форумі взяли участь:
ПРОГРАМА XVI ФОРУМУ ПОЛЬЩА-УКРАЇНА
14 червня 2024 року (п’ятниця)
Вітальне слово від організаторів: Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження») та Едвін Бендик (президент Фундації ім. Стефана Баторія)
Сесія 1. Шлях України до ЄС: переговорні рамки, прогрес підготовки, роль Польщі
Сесія 2. Україна – Польща: економічні питання. Наслідки лібералізації торгівлі та відкриття ринків у рамках вступу України до ЄС
Сесія 3. ЄС після виборів: новий Парламент і Комісія, політичні пріоритети на найближчі 5 років, нові фінансові рамки та нова роль Польщі в європейській політиці
———-
15 червня 2024 року (субота)
Сесія 1: Q&A з питань міграційної політики Польщі з заступником міністра Мацеєм Душчиком
Сесія 2: Українська стратегія повернення біженців: мотиваційні механізми та потенційні результати
Публічні дебати: Вибори до Європарламенту та їх значення для України
Учасники: Данута Хюбнер (економістка, депутат Європейського парламенту VII, VIII та IX каденцій), Микола Княжицький (депутат Верховної Ради України, співголова міжпарламентської групи контактів з РП, голова Парламентської асоціації між Україною та ЄС), Іван Нагорняк (радник віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ради Міністрів України, аналітичний центр EasyBusiness), Патриція Саснал (керівник Відділу досліджень та аналізу Польського інституту міжнародних справ)
Модератор: Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження»)
Wojna ujawnia rzeczywistą odporność państw i ich społeczeństw. Społeczeństwo ukraińskie wraz z instytucjami publicznymi, władzami samorządowymi oraz armią okazało się na tyle silne, by stawić czoła agresji ze strony Federacji Rosyjskiej, przeciwnika nominalnie wielokroć mocniejszego. Jednym z filarów tej zdumiewającej odporności Ukrainy jest podmiotowe społeczeństwo obywatelskie, które nie tylko podczas rewolucyjnych zrywów, ale też każdego dnia angażuje się w sprawy wagi publicznej: pomoc dla sił zbrojnych, troskę o weteranów i przymusowo przesiedlonych, walkę z korupcją oraz kontrolę struktur władzy na szczeblu lokalnym i państwowym, dokumentowanie zbrodni wojennych popełnianych przez Rosjan, ochronę dóbr kultury i wspieranie jej rozwoju w warunkach wojennych. Na zbiór Odporność i solidarność składają się teksty ukraińskich ekspertów i ekspertek oraz wywiady z ukraińskimi działaczkami i działaczami społecznymi. Publikacja jest próbą opisu i wyjaśnienia mechanizmów funkcjonowania ukraińskiego społeczeństwa obywatelskiego, tak zaskakująco dobrze radzącego sobie z najtrudniejszymi wyzwaniami rzeczywistości.
Na zbiór składają się teksty Edwina Bendyka, Alevtiny Kakhidze, Piotra Kosiewskiego, Andrija Lubki, Ołesi Ostrowskiej-Lutej, Wałerija Pekara, Marii Repko, Olhi Reznikowej i Mykoły Riabczuka oraz rozmowy Piotra Andrusieczko z Tarasem Czmutem, Adrijem Dlihaczem, Lubow Hałan, Tamarą Hundorową, Julią Krasilnykową, Ołeksandrą Matwijczuk Wiktorem Nestulą, Hałyną Petrenko i Jewhenem Szapowałem
Війна виявляє справжню стійкість держав і суспільств. Українське суспільство разом із державними інституціями, місцевою владою й армією виявилося досить сильним, щоб протистояти агресії з боку Російської Федерації – ворога, який номінально набагато сильніший. Одним зі стовпів цієї дивовижної стійкості України є суб’єктне громадянське суспільство, яке не лише під час революційних повстань, а й щодня займається справами суспільної ваги: допомогою Збройним Силам; турботою про ветеранів та вимушених переселенців; боротьбою з корупцією і контролем над силовими структурами на місцевому та державному рівнях; документуванням воєнних злочинів, скоєних росіянами; захистом культурних цінностей і підтримкою їхнього розвитку в умовах воєнного часу.
Збірка „Стійкість і солідарність” складається з текстів українських експерток і експертів та інтерв’ю з українськими громадськими активістками й активістами. Видання є спробою описати та пояснити механізми функціонування українського громадянського суспільства, яке напрочуд добре справляється з найскладнішими викликами реальності.
War reveals the true resilience of states and their societies. Ukrainian society, together with public institutions, local authorities, and the military, has proven strong enough to withstand aggression from the Russian Federation – an adversary that is, at least nominally, far more powerful. One of the pillars of Ukraine’s remarkable resilience is its proactive civil society, which not only rises in times of revolutionary upheaval but engages daily in matters of public importance: supporting the armed forces, caring for veterans and forcibly displaced persons, fighting corruption and overseeing government structures at both local and national levels, documenting war crimes committed by Russians, protecting cultural heritage, as well as fostering its development even under wartime conditions.
The collection “Resilience and Solidarity” consists of texts by Ukrainian experts and interviews with Ukrainian civil society activists. The publication seeks to describe and explain the mechanisms behind the functioning of Ukrainian civil society, which has proven remarkably adept at handling the most challenging of realities.
The collection includes texts by Edwin Bendyk, Alevtina Kakhidze, Piotr Kosiewski, Andriy Lubko, Olesya Ostrovskaya-Luta, Valeriy Pekar, Maria Repko, Olha Reznikova and Mykola Ryabchuk, as well as conversations between Piotr Andrusieczko and Taras Czmut, Adriy Dlihach, Lyubov Halan, Tamara Hundorova, Julia Krasilnykova, Oleksandr Matviychuk, Viktor Nestula, Halyna Petrenko and Yevhen Shapoval.
— Далі українською —
W gronie polskich i ukraińskich ekspertów oraz polityków rozmawialiśmy o wynikach wyborów europejskich, składzie nowego Parlamentu Europejskiego i nowej Komisji Europejskiej oraz ich politycznych priorytetach na najbliższe 5 lat. Jakie miejsce zajmowała wojna rosyjsko-ukraińska w debacie przedwyborczej w różnych krajach Unii? Co stanowić będzie kluczowe dylematy podczas tworzenia nowych Ram Finansowych UE? Jakie będzie stanowisko i rola Polski w określaniu polityka europejskich? Jaki w związku z tym wpływ może mieć Polska na proces akcesyjny Ukrainy do UE?
W dyskusji udział wzięli:
Prowadzenie: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)
Субота, 15 червня, 14:30-16:00
Львів, онлайн-трансляція
Спільно з Міжнародним фондом «Відродження» запрошуємо на пряму трансляцію публічних дебатів які відбудуться в рамках 16-го польсько-українського форуму у Львові.
У товаристві польських та українських експертів і політиків обговоримо результати євровиборів, склад нового Європарламенту та Єврокомісії і їх політичні пріоритети на найближчі 5 років. Яке місце посідала тема російсько-української війни у передвиборчих дебатах у різних країнах ЄС? Які ключові дилеми будуть вирішуватись при створенні нової фінансової системи ЄС? Якою буде позиція та роль Польщі у визначенні європейської політики? Тобто, який вплив може мати Польща на процес вступу України до ЄС?
В обговоренні візьмуть участь:
Ведучий: Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»)
Принаймні з листопада 2013 року, коли українці та українки вийшли на київський Майдан Незалежності на знак протесту проти відмови президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, громадяни України послідовно висловлюють свої європейські прагнення. Ескалація військових дій 24 лютого 2022 року лише зміцнила переконання українців у безальтернативності європейської інтеграції їхньої країни. Тому президент Володимир Зеленський одразу після російської атаки вирішив підготувати заявку на членство України в Європейському Союзі. На початку червня 2024 року формально розпочалися переговори про вступ.
Процес вступу до Європейського Союзу відбувається за заздалегідь визначеною схемою, спільною для всіх країн-кандидатів. Також суворо і чітко регламентований етап переговорів про вступ. Ці переговори організовані за кластерами та розділами, які відповідають сферам, в яких країна-кандидат впроваджує правила і стандарти ЄС. Усі держави-члени ЄС повинні погодитися, що всі вимоги в кожній сфері були виконані. Це дослідження, підготовлене польсько-українською командою експертів, представляє польську та українську перспективи щодо найважливіших викликів у сферах, окреслених шістьма переговорними кластерами, а також взаємні вигоди, які можуть бути результатом подолання цих викликів.
