W obliczu wyzwań związanych z odbudową Ukrainy, korupcja staje się jednym z kluczowych tematów, które mogą wpływać na stabilność kraju oraz zaufanie inwestorów. W trakcie panelu zostaną omówione aktualne wyzwania związane z korupcją w tym kraju, a także zaprezentuje konkretne przypadki działań – w tym dużych systemowych reform – mających na celu jej zwalczanie.
Panel ma na celu obalenie mitów o wszechobecnej korupcji i wskazanie na pozytywne zmiany oraz inicjatywy, które mogą przyczynić się do budowy uczciwego i transparentnego środowiska dla inwestycji.
Rozmawiają:
Podczas Kongresu Odbudowy Ukrainy w sesji organizowanej 7 października „Weterani potrzebują wsparcia – gospodarka potrzebuje weteranów. Od pomocy psychologicznej, medycznej do nauki zawodów przyszłości” udział weźmie Edwin Bendyk (prezes zarządu Fundacji im. Stefana Batorego).
Pełny program wydarzeń na stronie Kongresu Odbudowy Ukrainy.
War reveals the true resilience of states and their societies. Ukrainian society, together with public institutions, local authorities, and the military, has proven strong enough to withstand aggression from the Russian Federation – an adversary that is, at least nominally, far more powerful. One of the pillars of Ukraine’s remarkable resilience is its proactive civil society, which not only rises in times of revolutionary upheaval but engages daily in matters of public importance: supporting the armed forces, caring for veterans and forcibly displaced persons, fighting corruption and overseeing government structures at both local and national levels, documenting war crimes committed by Russians, protecting cultural heritage, as well as fostering its development even under wartime conditions.
The collection “Resilience and Solidarity” consists of texts by Ukrainian experts and interviews with Ukrainian civil society activists. The publication seeks to describe and explain the mechanisms behind the functioning of Ukrainian civil society, which has proven remarkably adept at handling the most challenging of realities.
The collection includes texts by Edwin Bendyk, Alevtina Kakhidze, Piotr Kosiewski, Andriy Lubko, Olesya Ostrovskaya-Luta, Valeriy Pekar, Maria Repko, Olha Reznikova and Mykola Ryabchuk, as well as conversations between Piotr Andrusieczko and Taras Czmut, Adriy Dlihach, Lyubov Halan, Tamara Hundorova, Julia Krasilnykova, Oleksandr Matviychuk, Viktor Nestula, Halyna Petrenko and Yevhen Shapoval.
Принаймні з листопада 2013 року, коли українці та українки вийшли на київський Майдан Незалежності на знак протесту проти відмови президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, громадяни України послідовно висловлюють свої європейські прагнення. Ескалація військових дій 24 лютого 2022 року лише зміцнила переконання українців у безальтернативності європейської інтеграції їхньої країни. Тому президент Володимир Зеленський одразу після російської атаки вирішив підготувати заявку на членство України в Європейському Союзі. На початку червня 2024 року формально розпочалися переговори про вступ.
Процес вступу до Європейського Союзу відбувається за заздалегідь визначеною схемою, спільною для всіх країн-кандидатів. Також суворо і чітко регламентований етап переговорів про вступ. Ці переговори організовані за кластерами та розділами, які відповідають сферам, в яких країна-кандидат впроваджує правила і стандарти ЄС. Усі держави-члени ЄС повинні погодитися, що всі вимоги в кожній сфері були виконані. Це дослідження, підготовлене польсько-українською командою експертів, представляє польську та українську перспективи щодо найважливіших викликів у сферах, окреслених шістьма переговорними кластерами, а також взаємні вигоди, які можуть бути результатом подолання цих викликів.
Since November 2013, when Ukrainians first gathered in Kyiv’s Independence Square to protest President Viktor Yanukovych’s refusal to sign the Association Agreement with the European Union, they have remained unwavering in their European aspirations. The full-scale Russian invasion on 24 February 2022 only cemented their conviction that European integration is not merely a choice but an existential necessity for their country. In response, President Volodymyr Zelensky moved swiftly to prepare Ukraine’s EU membership application, submitting it in the immediate aftermath of the Russian attack. By early June 2024, accession negotiations had formally begun.
The process of accession to the European Union follows a predetermined framework that applies uniformly to all candidate countries. The the accession negotiation phase is also strictly and precisely regulated. These negotiations are divided into clusters and chapters, each corresponding to specific areas where the candidate country must implement EU laws and standards. Progress in each area requires unanimous approval from all EU member states, confirming that the necessary requirements have been met. This study, crafted by a Polish-Ukrainian team of experts, offers a dual perspective on the challenges and opportunities within the six negotiation clusters, illuminating the mutual benefits that Poland and Ukraine stand to gain by overcoming these obstacles together.
Format Forum ma służyć rozwojowi dialogu między społeczeństwami obywatelskimi obu krajów i wzmacnianiu relacji dwustronnych. Stosunki te nabrały nowej dynamiki po lutym 2022 r., kiedy byliśmy świadkami bezprecedensowej solidarności i poparcia polskiego społeczeństwa dla Ukraińców broniących swojej wolności przed agresją Moskwy.
Bezpośrednim kontekstem i jednym z głównych tematów obrad Forum była wyniki wyborów do Parlamentu Europejskiego oraz zapowiedziane na koniec czerwca rozpoczęcie negocjacji akcesyjnych Ukrainy do UE. Drugiego dnia obrad dyskutowano również o polskiej i ukraińskiej polityce migracyjnej w związku ze sposobami wsparcie ukraińskiej diaspory uchodźczej w Polsce.
Uczestnikami Forum byli polityce, działacze społeczni, naukowcy, analitycy, dziennikarze, byli i obecni urzędnicy (ministrowie i ambasadorzy) obu krajów oraz przedstawiciele stowarzyszeń biznesowych.
Komunikat prasowy o wynikach XVI Forum Polska-Ukraina.
W obradach XVI Forum Polska-Ukraina udział wzięli:
PROGRAM XVI FORUM POLSKA-UKRAINA
14 czerwca 2024 (piątek)
Słowo powitania od organizatorów: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”), Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego)
Sesja 1. Droga Ukrainy do UE: ramy negocjacyjne, postęp przygotowań, rola Polski
Wprowadzenia: Bogdan Klich (Senator RP), Iwan Nahorniak (doradca wicepremiera ds. Integracji Europejskiej i Euroatlantyckiej Rady Ministrów Ukrainy, EasyBusiness Think Tank)
Moderacja: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)
Sesja 2. Ukraina – Polska: kwestie gospodarcze. Konsekwencje liberalizacji handlu i otwarcia rynków w ramach przystąpienia Ukrainy do UE
Wprowadzenia: Weronika Moczan (Instytut Ekonomicznych Badań i Politycznych Konsultacji), Marek Wąsiński (Polski Instytut Ekonomiczny)
Moderacja: Paweł Marczewski (forumIdei Fundacji Batorego)
Sesja 3. UE po wyborach: nowy Parlament i Komisja, priorytety polityczne na najbliższe 5 lat, nowe ramy finansowe oraz nowa rola Polski w polityce europejskiej
Wprowadzenia: Edwin Bendyk (prezes Fundacji im. Stefana Batorego), Dmytro Tużański (dyrektor Instytutu Strategii Środkowoeuropejskiej)
Moderacja: Krzysztof Izdebski (forumIdei Fundacji Batorego)
————
15 czerwca 2024 (sobota)
Sesja 1: Q&A na temat polskiej polityki migracyjnej Polski z wiceministrem Maciejem Duszczykiem
Prowadzenie: Jewhen Hlibowycki (dyrektor Centrum Analitycznego pro.mova)
Sesja 2: Ukraińska strategia na rzecz powrotu uchodźców: mechanizmy motywacyjne i potencjalne wyniki
Wprowadzenia: Marta Jaroszewicz (Ośrodek Badań nad Migracjami Uniwersytetu Warszawskiego), Ella Libanowa (Narodowa Akademia Nauk Ukrainy)
Moderacja: Iryna Suszko (think tank „Europa bez granic”)
Debata publiczna Wybory do europarlamentu i ich znaczenie dla Ukrainy z udziałem Danuty Hübner (ekonomistki, posłanki do Parlamentu Europejskiego VII, VIII i IX kandecji), Mykoły Kniażyckego (posła do Rady Najwyższej Ukarainy, współprzewodniczącego Grupy Parlamentarnej ds. Kontaktów Międzyparlamentarnych z RP, przewodniczący Komisji Parlamentarnej Stowarzyszenia między Ukrainą i UE), Iwana Nagorniaka (doradcy wicepremiera ds. Integracji Europejskiej i Euroatlantyckiej Rady Ministrów Ukrainy, EasyBusiness Think Tank) oraz Patrycji Sasnal (kierowniczką Biura Badań i Analiz Polskiego Instytut Spraw Międzynarodowych). Prowadzenie: Oleksandr Suszko (dyrektor wykonawczy Międzynarodowej Fundacji „Odrodzenie”)
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
14-15 червня у Львові пройшов XVI форум “Україна-Польща”, який традиційно організовується Міжнародним фондом “Відродження” та Фундацією Стефана Баторія.
Формат Форуму має на меті розвиток діалогу між громадянськими суспільствами обох країн та зміцнення двосторонніх відносин. Відносини між державами набули нової динаміки після лютого 2022 року, коли ми стали свідками безпрецедентної солідарності та підтримки польського суспільства українцям, які захищають свою свободу від агресії Москви.
Безпосереднім контекстом і однією з головних тем обговорень на Форумі були результати виборів до Європейського парламенту та анонсований на кінець червня початок переговорів щодо вступу України до ЄС. На другий день засідань також обговорювали польську та українську міграційну політику та методи підтримки української діаспори громадян зі статусом тимчасового захисту у Польщі.
Учасниками Форуму були політики, громадські діячі, науковці, аналітики, журналісти, колишні та нинішні урядовці (міністри та посли) обох країн, а також представники бізнес асоціацій.
Прес реліз про результати XVI Форуму Україна-Польща.
У XVI польсько-українському форумі взяли участь:
ПРОГРАМА XVI ФОРУМУ ПОЛЬЩА-УКРАЇНА
14 червня 2024 року (п’ятниця)
Вітальне слово від організаторів: Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження») та Едвін Бендик (президент Фундації ім. Стефана Баторія)
Сесія 1. Шлях України до ЄС: переговорні рамки, прогрес підготовки, роль Польщі
Сесія 2. Україна – Польща: економічні питання. Наслідки лібералізації торгівлі та відкриття ринків у рамках вступу України до ЄС
Сесія 3. ЄС після виборів: новий Парламент і Комісія, політичні пріоритети на найближчі 5 років, нові фінансові рамки та нова роль Польщі в європейській політиці
———-
15 червня 2024 року (субота)
Сесія 1: Q&A з питань міграційної політики Польщі з заступником міністра Мацеєм Душчиком
Сесія 2: Українська стратегія повернення біженців: мотиваційні механізми та потенційні результати
Публічні дебати: Вибори до Європарламенту та їх значення для України
Учасники: Данута Хюбнер (економістка, депутат Європейського парламенту VII, VIII та IX каденцій), Микола Княжицький (депутат Верховної Ради України, співголова міжпарламентської групи контактів з РП, голова Парламентської асоціації між Україною та ЄС), Іван Нагорняк (радник віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ради Міністрів України, аналітичний центр EasyBusiness), Патриція Саснал (керівник Відділу досліджень та аналізу Польського інституту міжнародних справ)
Модератор: Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження»)
Przynajmniej od listopada 2013 roku, gdy Ukraińcy i Ukrainki wyszli na kijowski plac Niepodległości, aby zaprotestować przeciwko odmowie podpisania przez prezydenta Wiktora Janukowycza umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską, obywatele Ukrainy konsekwentnie dają wyraz swoim europejskim aspiracjom. Eskalacja działań wojennych 24 lutego 2022 roku tylko wzmocniła przekonanie Ukraińców, że nie ma alternatywy dla europejskiej integracji ich kraju. Dlatego prezydent Wołodymyr Zełenski zdecydował się zaraz po rosyjskim ataku przygotować wniosek o członkostwo Ukrainy w Unii Europejskiej. Na początku czerwca 2024 roku formalnie rozpoczęły się negocjacje akcesyjne.
Proces akcesji do Unii Europejskiej przebiega według z góry ustalonego schematu, wspólnego dla wszystkich państw kandydujących. Również etap negocjacji akcesyjnych jest ściśle i precyzyjnie uregulowany. Negocjacje te są mianowicie zorganizowane według klastrów i rozdziałów odpowiadających obszarom, w których kraj kandydujący wdraża przepisy i standardy UE. Państwa członkowskie UE bez wyjątku muszą zgodzić się, że wszystkie wymagania w każdym z obszarów zostały spełnione. Niniejsze opracowanie, przygotowane przez polsko-ukraiński zespół ekspertów i ekspertek, przedstawia polskie i ukraińskie spojrzenie na najważniejsze wyzwania w obszarach wyznaczanych przez sześć klastrów negocjacyjnych oraz prezentuje wzajemne korzyści, jakie mogą wyniknąć z przezwyciężenia tych wyzwań.
US President Donald Trump has called Volodymyr Zelensky, the president of Ukraine who is defending his country against a Russian invasion, a „dictator without elections”. The US administration is said to be pushing for the organisation of presidential elections in Ukraine, which have not taken place in 2024 due to the armed conflict throughout the country and the ongoing martial law. An analysis by Olha Aivazovska (chair of the board of the civil rights organisation OPORA and expert in electoral law and political processes) shows the true state of Ukrainian democracy during the war.
Olha Aivazovska explains the legal and factual reasons why no presidential elections were held in Ukraine in 2024, even though Volodymyr Zelensky’s five-year term had ended. She also cites a study according to which the percentage of Ukrainian citizens who were against holding elections during the active phase of the war in October 2023 was 81%, while in May 2024 it was 74%. Only 24% of citizens support the idea of holding elections during the war.
As the Aivazovska shows, even without elections, Ukraine has a structured system of citizen participation in governance during wartime, which is not so visible against the backdrop of military threats, but prevents any political figure from becoming an authoritarian leader. It is also important to note that Ukraine is an unprecedented case of a developed representative democracy forced to simultaneously fight for the country’s survival, adhere to standards regarding potential post-war elections and implement an ambitious package of fundamental reforms necessary for accession to the European Union.
