Як Польща, так і Україна – зацікавлені у якомога кращому розвитку співпраця. Проте, не можна забувати про умови, які цю співпрацю формують. Переконання, що заради чітко визначеної та спільної стратегічної мети ці умови можна оминути та забути про асиметрію, яка виникає з різного бачення ресурсів, якими володіють обидві держави – було б небезпечною ілюзією. Набагато кращим способом упоратися з викликами є чесний аналіз і максимально точне представлення складності польсько-українських відносин. Тільки знання побудовані на фактах, а не на ілюзіях, дозволяють вибудовувати ефективні взаємні відносини.
Фундація імені Стефана Баторія вже багато років керується цією засадою, здійснюючи діяльність на користь польсько-українських відносин. Від початку повномасштабної війни ми інтенсифікували цю роботу, підготувавши, зокрема, низку аналітичних звітів, створених експертними командами з Польщі та України. Ця збірка текстів, що є спробою підсумувати польсько-українські відносини від 2022 року, є результатом застосування саме такого підходу — представлення обох перспектив одночасно. Вона містить аналіз еволюції взаємних відносин у сфері війська й оборонної промисловості, зовнішньої політики, міграції та інтеграції, економіки й торгівлі, культури й пам’яті, а також суспільної думки. Показуючи в одному виданні польську й українську перспективи, ми відкриваємо їхню асиметричність. Навіть якщо в багатьох випадках ми не можемо зменшити цю асиметрію, ми повинні намагатися її зрозуміти.
Автори: Едвін Бендик, Євген Магда, Любов Акуленко, Марія Голубицька, Міхал Потоцький, Михайло Гончар, Олександра Булана, Павло Лакійчук, Сергій Герасимчук, Сергій Сидоренко, Сніжана Дяченко, Томаш Савчук, Яцек Сєвєра
W interesie Polski i Ukrainy jest, by wzajemna współpraca rozwijała się jak najlepiej. Nie można jednak zapominać o uwarunkowaniach, które współpracę tę kształtują. Niebezpieczną iluzją byłoby przekonanie, że w imię wyraźnego i wspólnego celu strategicznego można te uwarunkowania pominąć i zapomnieć o asymetrii wynikającej z różnego postrzegania zasobów, jakimi dysponują oba państwa. O wiele lepszym sposobem na radzenie sobie z wyzwaniami jest rzetelna analiza i jak najbardziej precyzyjne przedstawianie złożoności relacji polsko-ukraińskich. Tylko taka wiedza – dostarczająca odniesień do faktów, a nie iluzji – umożliwia budowanie efektywnych stosunków wzajemnych.
Fundacja im. Stefana Batorego od lat kieruje się powyższą przesłanką, podejmując działania na rzecz relacji polsko-ukraińskich. Od początku pełnoskalowej wojny zintensyfikowaliśmy te prace, przygotowując m.in. szereg opracowań analitycznych, tworzonych przez zespoły eksperckie z Polski i Ukrainy. Niniejszy zbiór tekstów, będący próbą bilansu relacji polsko-ukraińskich od 2022 roku, jest rezultatem zastosowania tej właśnie metody opisu z dwóch perspektyw jednocześnie. Zawiera on analizy ewolucji wzajemnych stosunków w obszarze wojska i przemysłu obronnego, polityki zagranicznej, migracji i integracji, gospodarki i handlu, kultury i pamięci, a także opinii publicznej. Pokazując w jednym opracowaniu perspektywy polską i ukraińską, odsłaniamy ich asymetryczność. Nawet jeśli w wielu przypadkach nie jesteśmy w stanie zmniejszyć tej asymetryczności, musimy próbować ją zrozumieć.
